Облік придбаної дебіторської заборгованості

Відповідно до пп. 4 НП(С)БО 13, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. На нашу думку, придбана заборгованість не є фінансовою інвестицією, оскільки немає впевненості в її погашенні і не можна достовірно визначити суму доходу – адже невідомо, яка саме сума буде погашена. Також вигоди від погашення заборгованості не вписуються у наведене визначення фінінвестиції. Існує тільки припущення, що сума погашення може бути більше суми, що була сплачена за придбання заборгованості.

Поняття справедливої вартості визначено у пп. 4 НП(С)БО 19: це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. Далі НП(С)БО не регламентують, яким чином визначати цю суму, тож підприємство це робить на власний розсуд. Приміром, у підприємства може бути інформація про те, за якою вартістю воно може продати ці вимоги, або яку суму воно може отримати від їх погашення.

Дисконтування – це інший процес і він враховує не справедливу вартість, а зміну вартості грошей з часом. Тому, на думку автора, дисконтована сума цієї заборгованості не є її справедливою вартістю. Дисконтувати придбану заборгованість потрібно тільки в тому разі, якщо строк її погашення настане пізніше, ніж 12 місяців з дати балансу і до цього строку ТОВ не має права вимагати погашення заборгованості.

Далі, відповідно до пп. 5 НП(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. 

Щоб з’ясувати, коли виникає дохід, потрібно дізнатися, коли збільшується актив. Для цього дивимося визначення активів: активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1). Тож для визнання доходу потрібна впевненість у тому, що ця заборгованість буде погашена у певній сумі (є достовірна оцінка доходу). 

НП(С)БО не містять інших приписів для даної ситуації, тож виходимо з того, що є:

• на момент укладення договору про переуступлення права вимоги у ТОВ – другого кредитора є значний ризик, що викуплену дебіторську заборгованість не буде погашено;
• економічні вигоди від погашення заборгованості та достовірна сума погашення будуть відомі тільки на момент погашення заборгованості, тож саме в цей момент потрібно визнавати дохід на суму різниці між вартістю придбання заборгованості та фактичною сумою її погашення;
• ця заборгованість не є фінансовою інвестицією, тому вона обліковується як дебіторська заборгованість за вартістю, за якою її було фактично придбано (за історичною собівартістю);
• заборгованість, яка не буде погашена, списується до складу витрат – на ту дату, коли достовірно відомо, що ТОВ втратило право вимагати її погашення (сплив строку позовної давності, банкрутство або смерть боржника тощо).

Пропонуємо таку схему обліку для цього ТОВ – див. таблицю. Облік показано на прикладі, коли погашено 70% заборгованості за номінальною вартістю, вказаної у договорі. Решта 30% заборгованості залишилися непогашеними і списані.

З метою оподаткування прибутку потрібно зважати на вимоги пп. 139.2 ПКУ щодо різниць при списанні дебіторської заборгованості – якщо ТОВ коригує фінрезультат на різниці, визначені ПКУ. Якщо ТОВ не коригує фінрезультат, воно може списати непогашені суми в бухобліку до складу витрат і не коригувати фінрезультат.