Відображаємо чистий прибуток у бухгалтерському та податковому обліку

Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) – право вільного  розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, належить кожному СПД.

Отже, підприємство самостійно встановлює напрямки використання власного чистого прибутку, у тому числі такого, який накопичився за попередні роки. Втім, у власників (засновників, учасників) підприємства є право на отримання дивідендів за наслідками роботи підприємства. А дивіденди за своєю сутністю – це частка чистого прибутку, право на отримання якої має власник корпоративних прав (ст. 167 ГКУ).

З огляду на це, встановлюють напрямок використання чистого прибутку, все ж таки, не самі підприємства, а їх власники. Оформлюється порядок розподілу чистого прибутку установчими документами підприємства (ст. 57 ГКУ). Тобто, ще на етапі створення підприємства його засновники можуть вирішити питання щодо напрямків розподілу чистого прибутку. Ці напрямки може бути змінено протягом періоду діяльності підприємства – шляхом внесення змін до установчих документів. Якщо в установчих документах було зазначено, що розподіл чистого прибутку відбуватиметься на підставі рішення зборів засновників (учасників), то саме протоколом таких зборів визначатимуться напрямки і суми чистого прибутку, який має бути розподілено. Отже, для бухгалтерського та податкового обліку документальною підставою для відображення операції – розподіл чистого прибутку, можуть бути як установчі документи, так і протоколи зборів засновників (учасників). 

В податковому обліку відображається лише один з напрямків використання чистого прибутку – виплата дивідендів. А відображення решти напрямків використання чистого прибутку ПКУ не передбачено. І це логічно, адже, при виплаті дивідендів відбувається передання певних активів між платниками податків (підприємством і засновником або учасником), виплата доходу засновнику учаснику. При використанні інших способів розподілу прибутку немає операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ, податку на прибуток та ПДФО. Операція з будівництва офісу за рахунок нерозподіленого прибутку, на думку автора, не повинна відображатися в податковому обліку. 

В бухгалтерському обліку чи не єдиний нормативний документ, який можна використати для відображення операції з будівництва офісу за рахунок нерозподіленого прибутку, це Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291. Автор пропонує скласти таку кореспонденцію бухгалтерських рахунків: 

1) прийнято рішення про використання чистого прибутку в певній сумі для будівництва офісу (підстава – протокол зборів) – Дт 443 „Прибуток використаний у звітному періоді” Кт 425 «Інший додатковий капітал», 

2) отримано будівельні матеріали від постачальника – Дт 205 „Будівельні матеріали” Кт 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” 

3) нарахована зарплата і ЄСВ працівникам, зайнятим на будівництві офісу Дт 151 „Капітальне будівництво” Кт 661 „Розрахунки за заробітною платою”, Кт 651 „За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування”

4) списані будівельні матеріали на будівництво Дт 151 Кт 209

5) введено в експлуатацію офіс Дт 103 „Будівлі та споруди” Кт 151

6) нарахована амортизація (знос) офісу Дт 425 «Інший додатковий капітал» Кт 131 „Знос основних засобів”

7) в кінці року закрито сальдо на рахунку 443: Дт 441 «Нерозподілений прибуток» Кт 443 „Прибуток, використаний у звітному періоді”