Методи вибуття запасів
Запаси при вибутті оцінюються за одним із методів, наведених в п. 16 НП(С)БО 9.
Серед таких методів є методи:
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- ціни продажу.
Метод, який застосовуватиметься, підприємство визначає власною обліковою політикою.
Щодо ФІФО
Відповідно до пп. 20 НП(С)БО 9, оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Якщо підприємство веде облік за методом ФІФО, то товари, що знаходяться у продажу в магазинах за собівартістю обліковуються на субрахунку 282. Причому субрахунок 285 не застосовується.
Щодо ціни продажу
Відповідно до пп. 22 НП(С)БО 9, оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Приклад розрахунку суми торговельної націнки наведено в прикладі 2 додатку до НП(С)БО 9.
Якщо підприємство веде облік за методом ціни продажу, то товари на субрахунку 282 обліковуються не за собівартістю, а за ціною продажу. А націнка (різниця між ціною продажу і собівартістю) відображається за кредитом субразунку 285.
Уточнення, як вело облік підприємство
За умовами питання обліковою політикою встановлено облік ФІФО, а облік підприємство вело на субрахунку 282 і торгову націнку на субрахунку 285.
Але якщо обрано ФІФО, то торгова націнка в обліку взагалі не визначається і субрахунок 285 не застосовується.
Тому підприємству слід з’ясувати, таки яким чином, за якою вартістю воно відображало товари в бухобліку.
Розглянемо, чи можна вести облік в роздрібній торгівлі без субрахунку 285
Так, можна. Ми це пояснили вище.
Субрахунок 285 застосовується тільки якщо підприємство оцінює товари при вибутті за методом ціни продажу.
Якщо ж воно застосовує інший метод, а воно має право обрати інший метод, то субрахунок 285 не застосовується.
Якщо підприємство застосовувало один метод оцінки вибуття запасів, воно може змінити облікову політику і застосовувати інший метод.
Про особливості зміни облікової політики можна почитати тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити