• Посилання скопійовано

Облік та ПДВ у комітента при дропшипінгу

Постачальник (комітент) і продавець (комісіонер) продають товар за умовами дропшипінгу. Продавець продає товар, отримуючи кошти від покупців і перераховуючи за мінусом своєї винагороди постачальнику. А постачальник доставляє товар безпосередньо покупцям, минаючи продавця. Які бухгалтерські проведення у постачальника (комітента) на послуги доставки? На кого комітенту складати ПН?

Дропшипінг (пряма доставка) – це різновид інтернет-торгівлі, яка має такі особливості:

  • продавець продає товар від власного імені покупцеві;
  • продавець купує товар у постачальника тільки після того, як покупець оплатить цей товар;
  • доставляє товар покупцеві постачальник, власним коштом, минаючи склад продавця;
  • кошти за проданий товар надходять постачальнику від продавця. 

Оформляють дропшипінг договором комісії, за яким комітентом виступає постачальник, а комісіонером, який продає товар від власного імені – продавець.

 

Бухгалтерський облік комітента

Продаж товару відображають в загальному порядку, прийнятому для продажу товару – дохід показують на субрахунку 702, собівартість проданого товару на субрахунку 902.

Якщо товар продає виробник, дохід показує на субрахунку 701, собівартість на субрахунку 901.

Щодо витрат на доставку, то якщо згідно з договором комісії комітент має доставити товар покупцеві власним коштом і покупець не оплачує послуги доставки додатково, то такі витрати відносяться до складу витрат на збут.

Про це прямо зазначено в п. 19 НП(С)БО 16, де сказано, що до складу витрат за збут включаються витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

 

Розглянемо, на кого комітенту складати податкову накладну

Відповідно до пп. 189.4 ПКУ, дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.

За умовами договору комісії продає товар (продукцію) покупцям саме продавець (комісіонер). Для комісіонера першою податковою подією є отримання коштів. Потім комісіонер перераховує кошти за товар (продукцію) комітенту. Тож для комітента також першою подією є отримання коштів. На дату такої першої події (отримання коштів) комітент (постачальник) і складає ПН.

ПН складається на комісіонера (продавця), тому що в рамках договору комісії стороною договору для комітента є комісіонер. І за стандартним договором комісії саме йому він має передати товар. Щоправда, в рамках дропшипінгу товар доставляється комітентом (постачальником) покупцям. Але робить це комітент від імені комісіонера. Тому можна сказати, що товар передається комітентом комісіонеру.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік рахунку 704 при розрахунку сільгоспчастки
    При розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва для платника єдиного податку IV групи враховуються кредитові обороти за визначеним переліком рахунків доходів. Чи слід зменшувати дохід на суму оборотів за дебетом рахунку 704 «Вирахування з доходу» (повернення продукції власного виробництва) при заповненні Розрахунку частки сільгосптоваровиробництва?
    12.12.202512
  • Критерії ОЗ для ПДВ при ліквідації МНМА
    Які критерії (бухгалтерські чи податкові) застосовуються для визначення основних засобів при списанні МНМА (рахунок 112) з метою уникнення нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при ліквідації? Чи враховується вартісний критерій 20 000 грн за ПКУ, якщо у бухобліку встановлено інший критерій віднесення до МНМА?
    12.12.2025222
  • Облік ремонту авто через страхову з франшизою
    Автомобіль обліковується на балансі ТОВ. Після страхового випадку ТОВ сплатило 3100 грн франшизи на рахунок СТО (неплатник ПДВ), решту вартості ремонту (загальна сума - 58 000 грн) сплатила страхова компанія. Як відобразити ці операції в бухобліку? На яку суму має бути складений акт виконаних робіт СТО: на 3100 грн чи на повну суму - 58 000 грн?
    11.12.202530
  • Облік ліквідації зруйнованого зерноскладу
    Зерносклад (1964 р. введення в експлуатацію, залишкова вартість 150 тис. грн) зруйнувався внаслідок обвалення перекриття. Керівництво прийняло рішення про ліквідацію об'єкта. Які дії має виконати бухгалтер у цій ситуації та як правильно відобразити операції в обліку?
    11.12.202517
  • Перенесення податкового кредиту при реорганізації: алгоритм дій та бухоблік
    У зв’язку з припиненням ТОВ «Б» шляхом приєднання до ТОВ «А» було складено передавальний акт від 01.02.2022 р. Рішенням про припинення передбачено перехід усіх активів та зобов’язань до правонаступника, у тому числі сальдо за дебетом субрахунку 641, що включає від’ємне значення з ПДВ. Як перенести цей податковий кредит (ПК) та відобразити операцію у звітності?
    11.12.202522