• Посилання скопійовано

Касовий метод у будівництві житлових та нежитлових приміщень

ТОВ (загальна система, платник ПДВ) будує багатоквартирний будинок з комерційними приміщеннями на першому поверсі. Чи обов'язково застосовувати касовий метод для ПДВ в частині житлової нерухомості? Як розділити вхідні ПН на придбані ТМЦ (наприклад, бетон на фундамент), які використані для будівництва і житлової нерухомості, і комерційних приміщень? Як цей розподіл провести в обліку?

Платники ПДВ можуть добровільно обирати касовий метод обліку ПДВ у будівельній галузі відповідно до пп. 187.1 ПКУ: за операціями з виконання підрядних будівельних робіт субєкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ.

Але за операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ, тобто це обов’язок платника ПДВ.

Виходячи з того, що для будівництва нежитлових приміщень касовий метод можна обрати добровільно, у підприємства є два варіанти:

  • Застосовувати касовий метод для всього будівництва в цілому, тоді не потрібно буде розподіляти вхідний ПДВ – він увесь буде за касовим методом;
  • Застосовувати касовий метод тільки для житлових приміщень, тоді потрібно буде розподіляти вхідний ПДВ, який стосується житлових та нежитлових приміщень.

Розглянемо докладніше другий варіант.

Відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Як саме здійснювати розподіл вхідного ПДВ, законодавство не регламентує, тому цей розподіл платники здійснюють на власний розсуд. На нашу думку, потрібно обирати розумну базу розподілу для кожного виду витрат.

Наприклад, витрати на будівництво фундамента можна розподілити на базі площі житлових та нежитлових приміщень, оскільки фундамент будується для всього будинку в цілому. Так само можна розподілити загальновиробничі та загальногосподарські витрати, які припадають на цей будинок в цілому. Витрати на будівництво стін, перекриттів, оздоблення приміщень вже можна більш конкретно віднести до житлових або до нежитлових площ. І так далі, аналогічні рішення приймаються для кожного виду витрат.

Отже, розподіл в обліку сум податкового кредиту за касовим методом та за загальними правилами здійснюється на розсуд платника ПДВ – для кожного виду витрат обирається оптимальна база розподілу вхідних сум.

Далі потрібно виходити з того, що право на податковий кредит за касовим методом виникає тільки на дату оплати постачальнику за придбані товари/послуги, а за загальним правилом – на дату першої події. Тож спочатку потрібно здійснити розподіл суми податкового кредиту між касовим методом та правилом першої події, а потім відобразити в обліку виникнення права на податковий кредит у різні дати – для касового методу та за першою подією.

Приклад. Підприємство будує будинок, у якому 15% площі приміщень припадає на нежитловий фонд, а 85% - на житловий фонд. Касовий метод застосовується тільки для житлового фонду. Підприємство придбало бетон для фундамента на суму 219000 грн, в т.ч. ПДВ – 36500 грн. Бетон отримано від постачальника 14 лютого, а оплачено 20 березня. ПН від постачальника складено на дату відвантаження бетону 14 лютого на всю суму ПДВ 36500 грн і зареєстровано вчасно, 27 лютого.

Витрати на будівництво фундамента, зокрема, на придбання бетону, розподіляються за площею приміщень:

  • Нежитловий фод – 15%: 219000 грн * 15% = 32850 грн, в т.ч. ПДВ – 5475 грн.
  • Житловий фонд – 85%: 219000 грн * 85% = 186150 грн, в т.ч. ПДВ – 31025 грн;

В обліку потрібно розділити вхідну ПН від постачальника на суму ПДВ 36500 грн на дві частини:

1) Податковий кредит в сумі 5475 грн (15% нежитлового фонду) визнається на дату першої події – отримання бетону 14 лютого (в обліку датою 14 лютого частково проводиться отримана та зареєстрована ПН від постачальника тільки на цю суму 5475 грн);

2) Податковий кредит в сумі 31025 грн (85% житлового фонду) визнається на дату оплати бетону 20 березня (в обліку датою оплати 20 березня частково проводиться отримана та зареєстрована ПН від постачальника на решту 31025 грн, що припадає на житловий фонд).

Так само робиться розподіл кожної вхідної ПН, і далі в розрізі кожної ПН ведеться облік для цілей складання таблиці 4 додатка 6 до декларації з ПДВ. У таблицю 4 вносяться загальні підсумки такого обліку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Часткова оплата рахунку у 2026 році: чи допустима сплата 50% вартості? (аудіоверсія)
    Чи може підприємство сплатити контрагенту лише 50% суми, зазначеної в рахунку, якщо повна оплата рахунку не здійснюється?
    26.06.2026408
  • Тимчасові споруди у 2026 році: мінімальний строк амортизації та правила нарахування (аудіоверсія)
    Який строк корисного використання встановлюють для тимчасових (нетитульних) споруд для нарахування амортизації та з якого моменту її починають нараховувати?
    26.06.2026643
  • Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)
    Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю, надавали охоронні послуги. Завжди були на єдиному 5% податку. З 01.01.2026р. охоронні послуги заборонено надавати платникам єдиного податку і ми вимушені були перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платниками ПДВ. Оскільки, наш клієнт відмовився піднімати ціну на 20%, ми втратили охороняємий об'єкт і вимушені були в січні 2026р. звільнити всіх людей. На сьогоднішній день фірма не працює. Підкажіть, будь ласка, в яких графах податкової декларації з податку на прибуток ми повинні відобразити наступні події? І які додатки до податкової декларації з податку на прибуток в данному випадку потрібно заповнювати? Події: - отримали кошти в січні 2026р., по актам виконаних робіт за минулий період, коли ми ще були на єдиному податку в сумі - 93 000,00 грн. - нарахована та виплачена заробітна плата з компенсацією в сумі - 71 279,86 грн. - нараховано ЄСВ в сумі- 15 681,57 грн. - банк з нас щомісяця знімає по 150 грн.за обслуговування рахунку, чи маємо ми право їх відносити на витрати, якщо не має діяльності? Загальна сума банківських послуг за рік буде - 3086,71 грн.
    25.06.202636
  • Нестача піску при залізничному перевезенні у 2026 році: бухоблік і коригування поставки (аудіоверсія)
    Підприємство здійснює оптову торгівлю будівельним піском. За договором право передачі товару покупцеві переходить на станції відправлення 25.05.2026 р. Після прибуття вантажу на станцію покупця 02.06.2026 р. виявлено нестачу порівняно з даними залізничної накладної, що підтверджено актом зважування. Продавець погоджується скоригувати кількість заради збереження ділових відносин. Як відобразити таке коригування в бухобліку?
    25.06.202625
  • Перевищення вартості субпідрядних робіт у 2026 році: вплив на собівартість договору (аудіоверсія)
    Підрядник виконує електромонтажні роботи за договором із замовником. Частину робіт передано субпідряднику, при цьому фактична вартість субпідрядних робіт перевищила суму, передбачену кошторисом. Водночас договір у цілому залишається прибутковим за рахунок націнки на матеріалах. Замовник не погоджується на збільшення договірної ціни. Чи може підрядник включити до собівартості фактичну вартість робіт субпідрядника та чи потрібно вносити зміни до кошторису?
    24.06.202630