Перш за все потрібно правильно визначити строк позовної давності саме для цієї операції. Зокрема, за ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів строк позовної давності становить чотири роки. Докладніше про це – у нашій новині.
За українським законодавством, строк позовної давності складає три роки, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила – ст. 261 ЦКУ. Також можливі і інші строки початку перебігу строку позовної давності.
Тож за умовами запитання, не можна однозначно сказати, коли почався перебіг строку позовної давності і яка його тривалість – 3 роки, 4 роки або навіть більше (сторони договору могли встановити і більш тривалий строк). Зокрема, якщо на 09.12.2019 р. строк оплати товару ще не настав, то не можна говорити, що саме 09.12.2019 р. було порушено право постачальника на отримання оплати. У загальному випадку, право постачальника було порушено на дату, коли настав строк оплати товару. Наприклад, за умовами договору оплата повинна бути не пізніше 10 днів після постачання товару, тобто не пізніше 19.12.2019 р. І якщо 19.12.2019 платежу не було, то строк позовної давності починається з 20.12.2019 р.
Отже, за цією заборгованістю потрібно точно визначити строк позовної давності, враховуючи умови договору та фактично проведені операції, а також наявність обставин, які переривають або зупиняють строк позовної давності. Що це за обставини, указано в ст. 263 та 264 ЦКУ, але у міжнародному праві можуть визнаватися і інші обставини.
Сплив строку позовної давності потрібно зафіксувати шляхом проведення інвентаризації цієї заборгованості. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити суму заборгованості та визначити строк спливу позовної давності, зафіксувати це в акті інвентаризації. На підставі такого акта керівник підприємства у разі прийняття рішення про списання заборгованості видає наказ про це.
У свою чергу, на підставі наказу керівника бухгалтер складає бухгалтерську довідку, та списує заборгованість як безнадійну.
Зауважимо, що в разі списання саме кредиторської заборгованості важливо правильно визначити строк спливу позовної давності, оскільки це визначає звітний період, у якому підприємство-боржник має визнати дохід і нарахувати податок на прибуток.
Оскільки заборгованість монетарна (бо вона має бути погашена коштами), то курсові різниці розраховуються на кожну дату балансу та на дату її списання за офіційним курсом НБУ за правилами, встановленими НП(С)БО 21. Зокрема, якщо підприємство складає фінансову звітність раз на рік, то курсові різниці визначаються на 31.12.2019 р., 31.12.2020 р., 31.12.2021 р. та на дату списання заборгованості, якщо вона списана у 2022 році. Якщо фінансова звітність складається щоквартально, то й курсова різниця розраховується на кінець кожного кварталу та останній раз – на дату списання заборгованості
Типова кореспонденція за субрахунком 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості"
|
Д-т |
К-т |
Бухгалтерські проведення |
|
632 |
717 |
Списання кредиторської заборгованості перед постачальником після закінчення строку позовної давності |
|
632 |
744 |
Дохід від курсової різниці |
|
945 |
632 |
Втрати від курсової різниці |
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити