Розподіл одного об’єкта інвестиційної нерухомості на два

Процедуру розподілу інвестиційної нерухомості на частини НП(С)БО 32 не містить. Але ця процедура випливає із загальних облікових норм щодо необоротних активів. Наведемо ці загальні облікові норми.

Відповідно до п. 6 НП(С)БО 32, якщо певний об'єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці частини відображаються як окремі інвентарні об'єкти.

Тобто, навіть один об’єкт ОЗ може мати різні частини. Тим паче це стосується об’єкта, який розділяється на дві частини, з яких кожна реєструється окремим об’єктом нерухомості. Зрозуміло, кожна така частина обліковується окремим об’єктом.

Відповідно до норм п. 4 НП(С)БО 7, об’єктом ОЗ може бути як увесь об’єкт, так і його окремі частини.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання (п. 25 НП(С)БО 7).

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання (п. 28 НП(С)БО 7).

Тобто, наведені норми показують можливість зміни методу амортизації, строку корисного використання об’єктів ОЗ.

Тому, на наш погляд, якщо один об’єкт інвестиційної нерухомості поділяється на дві частини, немає підстав оформляти ліквідацію такого об’єкта. Адже фактично ліквідації як такої не відбувається.

Інвестиційна нерухомість обліковується на субрахунку 100. Таким чином, операцію поділу слід відобразити тільки в аналітиці субрахунку 100:

1. Дт 100 (частина 1) Кт 100 (цілий об’єкт) – на вартість частини 1;

2. Дт 100 (частина 2) Кт 100 (цілий об’єкт) – на вартість частини 2.

За якою вартістю здійснюється такий розподіл

Інвестиційна нерухомість може відображатися на дату балансу або за справедливою вартістю, якщо її можливо достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення (п. 16 НП(С)БО 32).

Якщо підприємство обліковує за справедливою вартістю, наведені вище проводки відображаються за справедливою вартістю відповідної частини 1 і 2. Якщо сума справедливої вартості частин 1 і 2 відрізняється від справедливої вартості цілого об’єкта, різниця відображається проведеннями:

• Дт 100 (цілий об’єкт) Кт 710 – додатна різниця;
• Дт 940 Кт 100 (цілий об’єкт) – від’ємна різниця.

Якщо нерухомість обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації, на наш погляд, суму первісної вартості та нарахованої амортизації потрібно розподілити між двома об’єктами, наприклад, пропорційно до їх площі. В такому разі окрім наведених вище проводок на суму первісної вартості (Дт 100 Кт 100) потрібно зробити такі самі проводки і щодо нарахованої амортизації:

1. Дт 131 (цілий об’єкт) Кт 131 (частина 1) – на суму амортизації частини 1;

2. Дт 131 (цілий об’єкт) Кт 131 (частина 2) – на суму амортизації частини 2.

Яким документом можна оформити процедуру розподілу інвестиційної нерухомості на частини

Для процедури, яку ми розглядаємо, безпосередньо не підходить жодна з форм документів, якими оформляються з основними засобами. Наприклад, такі форми затверджені Наказом №818.

Але рекомендуємо оформити, наприклад, Актом введення в експлуатацію основних засобів. Його складає призначена наказом керівника підприємства комісія. В Акті комісія може навести додаткову інформацію щодо процедури розподілу одного об’єкта на два об’єкта.