Підприємство придбало акції в іноземній валюті для перепродажу: що в облiку?

Щодо бухобліку придбаних акцій

Придбані акції обліковують як фінансову інвестицію:

• на рахунку 14, якщо акції отримуються для утримання на термін більше 1 року;
• на субрахунку 352, якщо акції планується продати протягом 1 року і вони можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Фінансові інвестиції (у тому числі й акції) первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції (п. 4 НП(С)БО 12).

Далі фінансові інвестиції на дату балансу обліковуються за справедливою вартістю, а якщо таку вартість визначити неможливо – за собівартістю, з урахуванням зменшення корисності (п. 8, п. 9 НП(С)БО 12).

Розглянемо, чи нараховуються курсові різниці

Згідно з п. 7 НП(С)БО 21, монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу, а немонетарні статті:

• які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
• за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у 

фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 НП(С)БО 21).

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Якщо підприємство придбало акції і планує їх продати, то такі акції відповідають поняттю монетарних статей, адже за акції планується в майбутньому отримати гроші.

Якщо акції придбані за іноземну валюту і надалі планується їх продаж за іноземну валюту, то така монетарна стаття виражається фактично в іноземній валюті. Тому, на наш погляд, на дату балансу слід нараховувати курсові різниці. Подібний висновок щодо боргових цінних паперів (облігацій, векселів, ощадних (депозитних) сертифікатів) наведено в листі Мінфіну від 24.09.2014 р. №31-11410-07-10/24641.

Причому, на наш погляд, курсові різниці потрібно нараховувати і на акції, які обліковуються за собівартістю, і на ті, які обліковуються за справедливою вартістю. Щодо останніх, то курсова різниця нараховуватиметься на ту кількість іноземної валюти, за якою визначена історична собівартість. 

Але якщо придбані акції планується продавати за гривні, то, на наш погляд, підстав для нарахування курсової різниці немає. Тому що фактично така монетарна стаття виражається не в іноземній валюті, а у валюті України.

Проте маємо сказати, що чітко це питання чинними НП(С)БО не врегульовано. Тому може бути доцільним звернутися за роз’ясненням до Мінфіну, як до центрального органу виконавчої влади, який регулює в Україні питання методології бухобліку (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).