• Посилання скопійовано

Облік повернення мотиваційних бонусів за продаж товару, якщо товар не був проданий

Компанія-дистрибутор відвантажує товар в торгову мережу. Умовою договору передбачено сплата бонусів, певний процент від відвантаженого товару, які вже сплачено. Співпрацю завершено, повернено нереалізований товар. Яким документом оформити та як відобразити в обліку повернення сплачених бонусів?

Бонуси – це маркетингові послуги

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори), які є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.

Податківці, зокрема, в ІПК від 30.11.2020 р. №4886/ІПК/99-00-05-05-02-06 (яку ми коментували тут) також зазначали, що одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь дистриб’юторів (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут).

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються офіційним дистриб’ютором (постачальником продукції (робіт, послуг)), зокрема, за точність закупівельних прогнозів, виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати відносяться до маркетингових послуг.

 

Оподаткування ПДВ маркетингових послуг

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Постачання послуг, згідно з пп. 14.1.185 ПКУ – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, при наданні продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв’язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця, об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а мотиваційні та стимулюючі виплати, в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця при отриманні мотиваційних виплат (бонусів) від продавця у зв’язку з досягненням певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих мотиваційних виплат (бонусів).

 

Коригування обсягу наданих маркетингових послуг

В даному випадку, коли бонуси виплачені за ще не проданий товар, можна говорити про те, що це була така собі плата за майбутні продажі товару. Тому, якщо товар так і не буде проданий, відповідна кількість бонусів підлягає поверненню. На практиці в даному випадку це слід оформити як зменшення ціни маркетингових послуг.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Після укладення договору зміна ціни допускається тільки у випадках і на умовах, установлених самим договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦКУ). Після виконання договору зміна ціни не дозволяється (ч. 3 ст. 632 ЦКУ), проте зміна умов договору можлива тільки за згодою сторін (ч. 1 ст. 651 ЦКУ). Як правило, перегляд сторонами договірної ціни оформляється додатковою угодою до договору, у якій зазначається нова ціна послуг і наводиться  обґрунтування причин зміни ціни. В даному випадку тут слід вказати на факт повернення товару і відповідне повернення суми бонусів.

Під час здійснення первісної господарської операції – приймання-передачі маркетингових послуг за первісною ціною первинний документ (акт) був оформлений правильно, адже ціна (первісна сума бонусів) відповідала умовам укладеного договору.  Тож якщо згодом змінюється вартість послуг  після їх надання (виникає підстава для повернення бонусів), первинний документ – акт,  оформлений при наданні послуг за первісною ціною, не можна вважати складеним з помилкою.

Якщо згодом виникли підстави для повернення бонусів, то цей факт документується новим первинним документом. Чинні нормативні документи, що регулюють бухгалтерський облік, не містять вказівок щодо документування факту зміни вартості раніше відвантажених товарів або наданих послуг – адже нормами цивільного законодавства це не передбачено. У будь-якому разі, оформлення документа на повернення бонусів не передбачає обов’язку коригування первинних документів, якими задокументовано первісне надання маркетингових послуг. 

Далі, виникнення обставин для повернення бонусів є окремою подією, яка потребує оформлення відповідним первинним документом. Таким документом може бути акт про узгодження суми бонусів, що підлягає поверненню, який  складається сторонами на дату прийняття рішення про повернення бонусів.

Витрати у сторони – отримувача маркетингових послуг (яка сплачує бонуси) та відповідно доходи у сторони – дистрибутора, яка отримує бонуси, симетрично сторнуються на підставі акта коригування суми бонусів.

Як скласти ПН на часткове повернення раніше зробленої оплати, ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Амортизація безоплатно отриманих активів: рядок Ф-2 та податкові різниці
    Амортизацію безоплатно отриманих необоротних активів у бухобліку відображають за дебетом субрахунку 94 (949) як інші операційні витрати. У якому рядку форми №2 «Звіт про фінансові результати» потрібно показувати такі витрати та чи враховуються вони при розрахунку податкових різниць з податку на прибуток згідно зі ст. 138 ПКУ?
    23.03.202613
  • Відображення в обліку витрат на ребрендинг
    У вересні 2025 року ТОВ провело ребрендинг (без зміни юрособи) та визнало витрати як НМА з амортизацією 5 років. У березні 2026 року здійснюється повторний ребрендинг (логотип, кольори, ТМ, сайт, упаковка, реклама тощо). Чи можна витрати на повторний ребрендинг віднести до витрат періоду? Як обліковувати попередній НМА? Чи існують обмеження щодо частоти таких витрат?
    23.03.202621
  • Металобрухт після списання ОЗ: чи виникає обов’язок подавати декларацію про відходи? (аудіоверсія)
    Внаслідок списання основних засобів утворився металобрухт (брухт чорних металів) у значному обсязі — 700 тонн. Увесь обсяг передано (реалізовано) спеціалізованому підприємству. Інших відходів протягом року не утворювалося. Чи зобов’язане підприємство подавати декларацію про відходи за 2025 рік?
    23.03.2026240
  • Облік гумових килимків для автомобіля (аудіоверсія)
    Як класифікувати та обліковувати гумові килимки для службового автомобіля: як малоцінні необоротні матеріальні активи чи як малоцінні та швидкозношувані предмети (запаси)?
    20.03.2026245
  • Списання дизпалива на роботу генератора в ТОВ на загальній системі (аудіоверсія)
    Як ТОВ на загальній системі оподаткування має документально оформити та відобразити в бухгалтерському й податковому обліку списання дизельного палива, використаного для роботи дизельного генератора (наказ про норми, журнал роботи генератора, акт списання, бухгалтерські проведення за рахунком 203 і рахунками витрат)?
    19.03.2026776