• Посилання скопійовано

Нюанси обліку електроенергії на зарядку та використання електромобіля

Як обліковувати електроенергію на зарядку та використання електромобіля?

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміну "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Однак, підприємству споживачу, отримувачу електричної енергії, не доцільно обліковувати електроенергію саме як товар з подальшим списанням, оскільки фактично електроенергія використовується в момент отримання, а отже, зазвичай, обліковується як послуги з віднесенням до складу витрат на підставі рахунків її постачальника. Облік же електроенергії як товару справедливо застосовувати її постачальнику, а для користувача це послуги з забезпечення електроенергією, які крім того використовуються в момент їх споживання.

Аналогічна ситуація вважаємо і з заправкою електромобілів. Тобто, як у випадку з пальним, окремо оприбутковувати електроенергію при заправці електромобіля і в подальшому списувати її при використанні не потрібно. Вартість використаної електроенергії доцільно списувати до складу витрат поточного періоду, в залежності від призначення автомобіля. Якщо, наприклад, автомобіль використовується директором, то витрати на його заправку будуть відповідно відноситись до адміністративних витрат.

Крім того, на користь такого підходу свідчить той факт, що відображати енергію, що зберігається у електронних пристроях не доречно, виходячи із своєї суті – електроенергія, з метою обліку, споживається безпосередньо під час зарядки, а не фактичного використання пристрою. Інакше б довелось відображати в обліку зберігання електроенергії на мобільних телефонах та акумуляторних батареях.

Зокрема, і самі податківці (наприклад, у листі від 23.12.2016 р.  №40753/7/99-99-15-03-01-17 та ІПК від 05.09.2017 р. №1817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) у контексті обліку електроенергії говорять саме про послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.

Обсяг використаної на заправку електроенергії доцільно встановлювати виходячи із показників лічильників, або інших приладів обліку, які встановленні безпосередньо на зарядній станції. Тобто, після отримання від постачальника електроенергії рахунку, суб’єкт господарювання виходячи з показників обліку на зарядній станції розподіляє використану електроенергію на заправку авто та на інші потреби підприємства до складу відповідних витрат.

Однак, незалежно від того, що електроенергія на заправку автомобіля використовується в момент його заправки, вважаємо, що платнику податків все ж таки не обійтись без встановлення норми витрат електроенергії при роботі автомобіля, а також складання подорожніх листів – не залежно від типу двигуна автомобіля підприємству все одно необхідно підтвердити, що автомобіль:

  • використовувався для господарської діяльності (з метою ненарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ);
  • не використовувався працівником для власних потреб (з метою нарахування ПДФО та ВЗ).

При цьому, враховуючи те, що типових форм подорожніх листів на сьогодні немає, суб’єкт господарювання самостійно має обрати форму первинного документа, яким буде засвідчувати факт використання електроенергії. Суб'єкти господарювання мають право самостійно розробити та затвердити відповідні форми документів, за допомогою яких здійснюватиметься облік. Зокрема, можуть бути використані раніше обов’язкові форми подорожнього листа із заміною літрів пального на кіловати. Не обов’язково вираховувати залишок кіловат в акумуляторі – можна лише вказувати дату зарядки, заряджені кіловати та показники кілометражу. Але все це залишається на розсуд самого підприємства. Головне, щоб можна було на підставі цього документу довести, що автомобіль використовувався саме на господарські потреби, не в особистих цілях працівником.

Що ж до нормування витрат електроенергії на використання електромобілю, то в першу чергу зазначимо, що Наказ №43 нормує витрати палива для двигунів внутрішнього згоряння, а отже, в даному випадку облік електроенергії на підприємстві має бути обов'язково врегульований внутрішніми наказами на підприємстві та підтверджений відповідними замірами і розрахунками. Підприємство повинно у внутрішньому документі встановити норми витрат з урахуванням усіх технічних характеристик автомобілів, експлуатаційних норм та інших факторів (крім того слід враховувати і деградацію акумуляторів, їх розрядку під час простою, холодної погоди тощо).

Не обов'язково вираховувати ці норми аж занадто прискіпливо, однак потрібно розуміти, що понаднормові витрати податківці вважають такими, що понесені не у зв’язку з господарською діяльністю підприємства з метою нарахування ПДВ.

Отже, вважаємо, що при обліку електроенергії на зарядку електромобілей в кінці місяця на основі рахунку від постачальника та даних обліку зарядної станції здійснювати рознесення послуг до відповідного складу витрат, зокрема, виходячи з призначення цього автомобіля. Тобто класичного «списання» електроенергії на заправку і використання авто тут не буде, а мають місце отримані послуги з постачання електроенергії на здійснення зарядки електромобіля.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Збирання кукурудзи перенесено на наступний рік: як відобразити в обліку та звітності?
    Сільськогосподарське підприємство (суб’єкт малого підприємництва) посіяло кукурудзу у 2025 році. Частину операцій збирання, перевезення та послуг елеватора перенесено на січень 2026 року. Як правильно відобразити ці витрати в бухобліку, розрахувати собівартість та показати у звітності?
    Сьогодні 10:1611
  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:2217
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1233
  • Облік зарплати директора (єдиного працівника) у ТОВ: розподіл між рахунками 23 та 92
    Є ТОВ з одним працівником - це директор. Підприємство реалізує консультаційні послуги з питань інформатизації. Фактично директор як сам надає послуги, так і виконує адміністративну роботу – керує підприємством. Заробітню плату директора відносити на рахунок 92 чи 23? Можливо, зарплату слід якось розділяти між 92 і 23? Якщо розділяти, то які варіанти можливі?
    03.02.202653
  • Облік витрат простою та амортизації на СТО
    СТО обліковує витрати виробничої собівартості на рахунку 23. У січні 2026 року замовлень не було, фактично простій, рахунок 23 не закривається. Чи можна виплачений простій (2/3 окладу + ЄСВ) списати на субрахунок 949? Що робити з амортизацією обладнання, нарахованою на рахунок 23?
    03.02.202618