Як відобразити в бухобліку зерновідходи?

Якість зерна має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам (ст. 21 Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні»).

Тобто, необроблене зерно є таким собі напівфабрикатом, який потребує доробки до товарного виду. Відтак, операція доробки (очистки) є однією з технологічних операцій на доведення зерна до вимог відповідного стандарту.

В п. 9 НП(С)БО 9 зазначено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, до складу якої включаються в тому числі інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Це означає, що якщо ТОВ придбало необроблене зерно, яке надалі очистило на елеваторі, то витрати на очистку збільшують первісну вартість придбаного зерна.

Схожу норму читаємо і в п. 8.3 Методрекомендацій №132: «Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи.».

Внаслідок доробки (очищення) частина зерна переходить до категорії зерновідходів. Якщо ТОВ планує їх використовувати в господарській діяльності (зерновідходи І і ІІ категорії), воно ставить їх на баланс. А зерновідходи ІІІ категорії (так звані «мертві відходи») підлягають утилізації (як правило, елеватором, який здійснює очистку), тому їх кількість з балансу списується.

Поряд з цим, внаслідок доробки кількість зерна може зменшуватися внаслідок усушки.

Як ми сказали вище, доробка зерна – це технологічна операція з перетворення зібраного зерна (по суті – напівфабрикату) в готовий продукт. Тому зменшення кількості зерна внаслідок отримання «мертвих відходів» і усушки не є його втратою. Таким чином, зменшення кількості зерна внаслідок доробки не впливає на вартість зерна. В обліку на кількість таких втрат зменшують тільки кількість початково оприбуткованого зерна.

Отже, на очистку ТОВ направило придбане необроблене зерно. На виході отримано очищене зерно і зерновідходи.

Яким чином визначити вартість очищеного зерна і зерновідходів?

Відповідно до п. 6.8 Методрекомендацій № 1315, зернові відходи оцінюються за вартістю зерна, виходячи з його вмісту у зернових відходах.

Відповідно до п. 8.3 Методрекомендацій №132, загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом в них повноцінного зерна.

Приклад. ТОВ придбало 10 тн. необробленого зерна по ціні без ПДВ 6 000 грн, на суму без ПДВ 60 000 грн, окрім того ПДВ 12 000 грн. Зерно доставлено на елеватор, де його очистили. Вартість очистки 2 400 грн, в т.ч. ПДВ - 400 грн.

Після очистки отримано, згідно з актом очистки, очищене зерно 8 тн., «мертві відходи» 1 тн., зерновідходи І категорії 1 тн. Вміст цілого зерна у зерновідходах І категорії згідно даних лабораторії елеватора – 30%.

Первісна вартість зерна із витратами на очистку, яку потрібно розподілити між зерновідходами і очищеним зерном - 62 000 грн (60 000 + 2 000). 

• Кількість зерновідходів в перерахунку на повноцінне зерно – 0,3 т (1 т х 30%).
• Загальна кількість отриманої зернопродукції в перерахунку на повноцінне зерно – 8,3 т (8 + 0,3).
• Первісна вартість 1 т повноцінного зерна – 7 469,88 грн (62 000 грн : 8,3 т).
• Первісна вартість зерновідходів – 2 240,96 грн (7 469,88 грн х 0,3 т).
• Первісна вартість очищеного зерна – 59 759,04 грн (62 000 грн – 2 240,96 грн).
• Внаслідок очистки загальна кількість придбаного зерна зменшилася на кількість «мертвих відходів» - на 1 тн., до 9 тн.

Бухгалтерський облік наведених операцій дивимося в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік господарських операцій очистки зерна

Надалі зерновідходи І категорії підлягають продажу чи іншому використанні в господарській діяльності.

З наведеного вище випливає, що якихось коригувань ПК з ПДВ, чи нарахування компенсуючих ПДВ за п. 198.5 ПКУ робити не потрібно. Адже всі здійснені операції є господарського, виробничого характеру.

 ***

Читайте також:

• Як відобразити в обліку втрату зерна на складах?
• Облік витрат на зберігання зерна на елеваторі
• Втрати зерна при перевезенні: як списати?