• Посилання скопійовано

Втрати зерна при перевезенні: як списати?

Підприємство закуповує та продає зерно. При закупівлі і доставці на елеватор виникає різниця у вазі, яку згідно з нормами убутку підприємство відносить на собівартість зерна. Надалі зерно відвантажується покупцям залізницею. При завантаженні одна вага, при отриманні покупцем - інша. Як списувати різниці?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Кілька слів про норми втрат зерна при зберіганні

Про такі норми ми писали тут та тут. Але ми розглядаємо питання втрат при перевезенні. Тому далі мова про такі втрати.

 

Норми втрат при перевезенні зерна

Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом затверджені Постановою Держпостачу СРСР від 02.06.1986 р. №63. Ці норми діють і зараз. 

А ось норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, встановлені Постановою Держпостачу СРСР від 18.12.1987 р. №152 наразі не діють (їх скасували згідно з Постановою КМУ від 23.11.2016 р. №1066). Про це ми повідомляли тут

На наш погляд, підприємства можуть самостійно встановити для себе норми убутку при перевезенні зерна залізницею, орієнтуючись на скасовані норми. Адже чинне українське законодавство не передбачає встановлення норм убутку виключно якимись державними органами. Наприклад, в Ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 р. у справі №804/6125/16 розглядається ситуація, коли підприємство розраховувало убуток за нормами, встановленими самостійно. Суд підтримав позицію підприємства.

Хоча податкова може мати іншу думку. Наприклад, в ІПК ДФСУ від 29.03.2018 р. №1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податкова зазначила, що можливості самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природного убутку продукції при розрахунку сум ПДВ ПКУ не передбачено.

Але ж ПКУ взагалі не згадує про норми убутку зернових, тобто, ПКУ це питання не регулює. Інші нормативні документи також не визначають, який державний орган повинен визначати подібні норми. Тому, на наш погляд, підприємства таки можуть самостійно затвердити такі норми. Хоча варто розуміти, що податкова може з цим не погодитися, а тому, можливо, доведеться доводити власну правоту навіть і в суді.

Отже, встановлювати чи ні власні норми втрат, кожне підприємство вирішує самостійно.

 

Як втрати зерна при перевезенні відображати в бухгалтерському обліку?

Відповідно до п. 5.7 Методрекомендацій №2:

  • нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів;
  • нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Тобто, нестачі під час транспортування запасів в межах норм природного убутку відносяться на збільшення первісної вартості запасів. Причому збільшує первісну вартість запасів саме покупець, а не продавець.

Наприклад, якщо продавець відвантажив 100 тн. зерна по ціні 7 600 грн, в т.ч. ПДВ 1 266,67 грн, на суму 760 000 грн, в т.ч. ПДВ 126 666,67 грн, а покупець отримав 99,98 тн. (убуток в межах норм), то продавець відображає у власному обліку продаж 100 тн. на зазначену вище суму.

А покупець на цю саму суму оприбутковує в себе 99,98 тн.

Але якщо сторони не застосовують норми убутку, то вся різниця буде понаднормова.

В такому разі продавець відображає в своєму обліку продаж 99,98 тн. по ціні 7 600 грн, в т.ч. ПДВ 1 266,67 грн, на суму 759 848,00 грн., в т.ч. ПДВ 126 641,33 грн. А покупець цю кількість на зазначену суму оприбутковує.

Поряд з цим оскільки продавець відвантажував 100 тн., але покупець отримав 99,98 тн., то продавець повинен списати на власні витрати кількість, якої не вистачає – 20 кг., або 0,02 тн.

Якщо собівартість зерна, приміром, 3 000 грн, то вартість втрат – 60 грн (3 000 х 0,02).

В обліку продавця списують проведення: Дт 947 Кт 27, 28 – 60 грн.

Окрім того, продавцеві потрібно нарахувати компенсуюче ПДВ за пп. 198.5 ПКУ: Дт 947 Кт 641 – 12 грн (60 х 20%, якщо зерно придбавалося продавцем із застосуванням ставки ПДВ 20%).

 ***

Читайте також: Списання втрат зерна під час транспортування: що з ПДВ та як бути з нормами природного убутку?

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік коригування ціни сировини після переробки: алгоритм дій та ПДВ-наслідки в 2026 році (аудіоверсія)
    Виробник купує сировину (насіння ріпаку) за договором із можливістю перегляду ціни протягом 60 днів (через зміну курсу чи ринкової ціни у серпні). Переробка сировини відбувається в липні, а коригування ціни - у серпні. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити перегляд вартості сировини та як скласти калькуляцію собівартості продукції окремо за липень і серпень з урахуванням такого коригування?
    Сьогодні 06:2225
  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026466
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202648
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202634
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202626