Згідно з п. 5 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Для того, щоб виник дохід, повинні, зокрема, збільшитись активи підприємства. У випадку з рішенням суду щодо компенсації суми судового збору таким активом буде виникнення дебіторської заборгованості особи, що має сплатити таку суму.
В свою чергу, відповідно до п. 5 НП(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Якщо ж ймовірності повернення дебіторської заборгованості немає, то немає і підстав визнавати її активом, а отже змін у структурі активів не відбувається і доходу не виникає. Таким чином, можна сказати, що за відсутності ймовірності отримання підприємством зазначеної компенсації визнавати дохід ані датою судового рішення, ані датою набрання ним законної сили не потрібно. У випадку ж наявності ймовірності сплати цих коштів боржником – підприємство має визнати дохід саме датою набрання чинності відповідного судового рішення, оскільки виникає дебіторська заборгованість, яка є активом.
При цьому, критеріїв чи вимог до визначення такої ймовірності законодавством не передбачено. Підприємство визначає таку ймовірність самостійно виходячи з власних прогнозів та очікувань. Однак, все ж таки зауважимо, що у разі якщо буде прийнято рішення керівника про відсутність ймовірності сплати за судовим рішення, необхідно буде подбати і про документальне оформлення.
Таким документальним оформленням може бути наказ керівника в якому слід навести відповідні підстави вважати, що заборгованість не буде сплачено, або алгоритм на підставі якого було прийнято таке рішення, а також висновок, щодо недоцільності визнання доходу, або умови за яких виникнуть підстави вважати, що заборгованість все ж таки буде повернуто (наприклад при фактичній сплаті таких коштів).
Тому, якщо підприємство не зможе обґрунтувати свою позицію щодо відсутності ймовірності сплати ДПС за судовим рішення воно має визнати дохід датою набрання чинності такого рішення.
В подальшому, якщо органом ДПС вказані суми не буде сплачено і виникнуть підстави вважати такий борг безнадійним (зокрема після спливу строку позовної давності) підприємство списує таку заборгованість (із списанням резерву сумнівних боргів, або визнанням витрат понад суму такого резерву). І в такому випадку немає місця «подвійного» відображення витрат від судового збору – такі витрати було відображено лише один раз, коли їх було понесено (крім того у їх розмірі в подальшому визнається дохід). В подальшому ж підприємство визнає витрати від списання безнадійної дебіторської заборгованості – тобто від того, що боржником не було сплачено затверджені суми коштів.
Розглянемо оформлення бухгалтерськими записами такої операції у таблиці:
|
Операція |
Дт |
Кт |
|
Визнано дохід за судовим рішенням щодо компенсації понесених судових витрат (під час їх понесення підприємством було визнано витрати) |
377 92 |
719 311 |
|
Отримано від ДПС суму компенсації за судовим рішенням |
311 |
377 |
|
Списання раніше визнаної разом з доходом заборгованості ДПС у випадку визнання її безнадійною за рахунок резерву сумнівних боргів (на дату створення резерву підприємство мало визнати витрати) |
38 944 |
377 38 |
|
Списання раніше визнаної разом з доходом заборгованості ДПС у випадку визнання її безнадійною понад розмір резерву сумнівних боргів |
944 |
361 |
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
