Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Правила бухобліку передбачають різні підходи до обліку сум, що належать платнику за рішенням суду. Відповідних податкових коригувань на цей випадок не передбачено, тож ця операція буде впливати на фінрезультат за правилами бухобліку.
Перший підхід, формальний: дохід у вигляді сум, що належать до отримання за рішенням суду, визнається на дату рішення суду про їх стягнення з боржника. Як говорить Інструкція №291, за кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» відображаються суми штрафів, пені, неустойки та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнано боржником або щодо яких яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків. Тобто за цього підходу дохід визнається на дату судового рішення без оцінки ймовірності того, що кошти дійсно будуть отримані. На нашу думку, цей підхід неправильний, тому що він спирається лише на норми Інструкції №291 без комплексного аналізу норм НП(С)БО.
Другий підхід, виходячи з оцінки ймовірності отримання коштів: відповідно до п. 5 НП(С)БО 15, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено. Тобто збільшуються активи – виникають доходи.
В даному випадку можливий актив – це дебіторська заборгованість митниці, яку вона має погасити і щодо якої є рішення суду про її стягнення.
Актив визнається одночасно зі збільшенням доходу: наприклад, Дт 377 Кт 719.
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 10, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума. Актив – це те, що обов’язково принесе економічні вигоди, в іншому разі це вже не актив.
На наш погляд, якщо підприємство не має впевненості в тому, що заборгованість неодмінно буде погашено, воно може говорити, що не існує ймовірності отримання економічних вигід з метою визнання такої заборгованості активом. Який же це актив, якщо від нього не буде економічної вигоди?
Тому ми вважаємо, що якщо немає впевненості у погашенні суми на дату судового рішення, то для визнання доходу немає підстав, адже немає перспективи отримати погашення дебіторської заборгованості.
Отже, якщо спиратися на норми НП(С)БО, то дохід слід визнати тільки тоді, коли буде впевненість у погашенні боргу. На яку дату виникає така впевненість, може вирішити виключно саме підприємство на основі наявної у нього інформації та професійного судження.
На нашу думку, якщо підприємство впевнено в тому, що митниця рішення суду у встановлений термін, дохід визнається на дату судового рішення. Якщо такої впевненості немає, то дохід визнається на дату фактичного отримання коштів. Бухгалтерський запис – Дт 377 Кт 719.
Надходження коштів відображається записом Дт 311 Кт 377.
Оцінку ймовірності отримання економічної вигоди від активу (в даному випадку це ймовірність погашення заборгованості) доцільно викласти в наказі керівника, у якому навести всі обставини, на яких базується така оцінка, а також зробити висновок про те, коли підприємство визнає доходом цю заборгованість, тобто коли воно буде впевнено у її погашенні:
- На дату судового рішення;
- На дату відкриття виконавчого провадження – якщо таке відкривалося;
- На дату отримання достовірної інформації про те, що заборгованість буде погашено;
- На дату фактичного погашення заборгованості, якщо на попередніх етапах впевненість у погашенні не з’явилася.
Наостанок зауважимо: якщо надлишково сплачене мито раніше не списувалося на витрати чи до первісної вартості імпортованих товарів, а продовжувало обліковуватися як дебіторська заборгованість митниці, то дохід на таку суму не визнається. Те ж саме стосується і надлишково сплаченого ПДВ, якщо він не включався до податкового кредиту. Таке могло статися в тому випадку, якщо підприємство перерахувало зайві кошти на рахунок митниці, які не були використані при митному оформленні товарів. В такому випадку підприємство чекає, коли ця заборгованість буде погашена і закриває її таким записом: Дт 311 Кт 377. В цьому випадку дохід визнається лише на суму відшкодованого судового збору, який раніше був списаний на витрати.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
