• Посилання скопійовано

Отримано кошти від митниці за рішенням суду: що в обліку?

За рішенням суду митниця повернула надлишково сплачені мито та ПДВ, а також судовий збір. На яку дату в обліку слід визнати дохід? Як це відобразити в обліку?

Правила бухобліку передбачають різні підходи до обліку сум, що належать платнику за рішенням суду. Відповідних податкових коригувань на цей випадок не передбачено, тож ця операція буде впливати на фінрезультат за правилами бухобліку.

Перший підхід, формальний: дохід у вигляді сум, що належать до отримання за рішенням суду, визнається на дату рішення суду про їх стягнення з боржника. Як говорить Інструкція №291, за кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» відображаються суми штрафів, пені, неустойки та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнано боржником або щодо яких яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків. Тобто за цього підходу дохід визнається на дату судового рішення без оцінки ймовірності того, що кошти дійсно будуть отримані. На нашу думку, цей підхід неправильний, тому що він спирається лише на норми Інструкції №291 без комплексного аналізу норм НП(С)БО.

Другий підхід, виходячи з оцінки ймовірності отримання коштів: відповідно до п. 5 НП(С)БО  15, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено. Тобто збільшуються активи – виникають доходи.

В даному випадку можливий актив – це дебіторська заборгованість митниці, яку вона має погасити і щодо якої є рішення суду про її стягнення.

Актив визнається одночасно зі збільшенням доходу: наприклад, Дт 377 Кт 719.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 10, дебіторська заборгованість визнається активом,  якщо є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума. Актив – це те, що обов’язково принесе економічні вигоди, в іншому разі це вже не актив.

На наш погляд, якщо підприємство не має впевненості в тому, що заборгованість неодмінно буде погашено, воно може говорити, що не існує ймовірності отримання економічних вигід з метою визнання такої заборгованості активом. Який же це актив, якщо від нього не буде економічної вигоди?

Тому ми вважаємо, що якщо немає впевненості у погашенні суми на дату судового рішення, то для визнання доходу немає підстав, адже немає перспективи отримати погашення дебіторської заборгованості.

Отже, якщо спиратися на норми НП(С)БО, то дохід слід визнати тільки тоді, коли буде впевненість у погашенні боргу. На яку дату виникає така впевненість, може вирішити виключно саме підприємство на основі наявної у нього інформації та професійного судження.

На нашу думку, якщо підприємство впевнено в тому, що митниця рішення суду у встановлений термін, дохід визнається на дату судового рішення. Якщо такої впевненості немає, то дохід визнається на дату фактичного отримання коштів. Бухгалтерський запис – Дт 377 Кт 719.

Надходження  коштів відображається записом Дт 311 Кт 377.

Оцінку ймовірності отримання економічної вигоди від активу (в даному випадку це ймовірність погашення заборгованості) доцільно викласти в наказі керівника, у якому навести всі обставини, на яких базується така оцінка, а також зробити висновок про те, коли підприємство визнає доходом цю заборгованість, тобто коли воно буде впевнено у її погашенні:

  • На дату судового рішення;
  • На дату відкриття виконавчого провадження – якщо таке відкривалося;
  • На дату отримання достовірної інформації про те, що заборгованість буде погашено;
  • На дату фактичного погашення заборгованості, якщо на попередніх етапах впевненість у погашенні не з’явилася.

Наостанок зауважимо: якщо надлишково сплачене мито раніше не списувалося на витрати чи до первісної вартості імпортованих товарів, а продовжувало обліковуватися як дебіторська заборгованість митниці, то дохід на таку суму не визнається. Те ж саме стосується і надлишково сплаченого ПДВ, якщо він не включався до податкового кредиту. Таке могло статися в тому випадку, якщо підприємство перерахувало зайві кошти на рахунок митниці, які не були використані при митному оформленні товарів. В такому випадку підприємство чекає, коли ця заборгованість буде погашена і закриває її таким записом: Дт 311 Кт 377. В цьому випадку дохід визнається лише на суму відшкодованого судового збору, який раніше був списаний на витрати.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік та ПДВ при передачі матеріалів для маскувальних сіток
    ТОВ - платник податку на прибуток за листом – проханням від ОТГ планує надати безкоштовно матеріали для виготовлення маскувальних сіток. Частину матеріалів куплено у ФОПа без ПДВ, частина з ПДВ. Як документально оформити передачу матеріалів? Чи потрібно нараховувати компенсуюче ПДВ?
    02.04.202522
  • Облік витрат благодійного фонду за відсутності цільових надходжень
    Благодійний фонд отримав послуги з електроенергії у грудні з актом виконаних робіт, які було віднесено до витрат (Дт 949 Кт 685) з одночасним проведенням (Дт 48 Кт 718). Оплата за послуги не здійснювалася, що призвело до кредиторської заборгованості. Після закриття місяця виникло дебетове сальдо за рахунком 48 через відсутність цільових надходжень. Які госпоперації потрібно було провести у випадку, коли витрати понесені в одному році, а кошти від благодійників для їх оплати не надходили?
    01.04.202561
  • Чи може підприємець-"загальносистемник" використати експертну оцінку для нарахування амортизації ОЗ?
    Підприємець-платник ЄП перейшов на загальну систему оподаткування. Документи на основні засоби (вантажні автомобілі), які безпосередньо використовуються у госпдіяльності, не збереглися. Чи правомірно використовувати оціночну вартість незалежного експерта для нарахування амортизації?
    01.04.202529
  • Облік придбання державного підприємства на аукціоні
    ТОВ на загальній системі придбало держпідприємство через аукціон з умовою погашення всіх боргів ДП. Підприємство отримало майно та зобов'язання ДП за передавальними актами з балансовими сумами. Як ТОВ має відобразити в бухобліку отримані активи та зобов'язання ДП? Яку кореспонденцію рахунків слід застосувати при оприбуткуванні майна та зобов'язань? Як відобразити в обліку погашення частини боргів, що вже сплачені, та непогашені зобов'язання?
    31.03.202518
  • Прискорена амортизація автомобіля, отриманого у фінлізинг
    Підприємство, платник податку на прибуток, що коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці з розділу ІІІ ПКУ, отримало у фінансовий лізинг на 5 років автомобіль (за програмою кредитування 5-7-9). Чи можна застосувати до такого автомобіля прискорену амортизацію, як в податковому обліку, так і в бухгалтерському (2 роки)?
    31.03.2025144