Компенсація витрат від контрагента: бухгалтерський та податковий обліки

Почнемо з послуг американської компанії та обліку сертифікату

Оскільки сертифікат потрібен для виконання робіт, пов’язаних із виробництвом, то його вартість має потрапити до собівартості такого виробництва. Наскільки прямо, це залежить від специфіки виробництва.

Наприклад, якщо йдеться про сертифікат, без якого неможливо створити саму продукцію, то це прямі витрати, які відображатимуться за дебетом рахунку 23 "Виробництво". Якщо ж сертифікат потрібен для виконання робіт з обслуговування виробництва, то його вартість потрапить до дебету рахунку 91 "Загальновиробничі витрати".

Як швидко ці витрати будуть списані, залежить від того, як довго буде використовуватися сертифікат.

Наприклад, якщо сертифікат потрібен для виробництва однієї партії продукції, то до її собівартості потрапить уся вартість сертифікату. Якщо ж таких партії буде декілька, то підприємству потрібно буде самостійно (!) розробити свій порядок розподілу вартості такого сертифікату між партіями (рівними частками або ж через певний коефіцієнт чи пропорцію).

Далі щодо другої частини цієї операції – доходу нерезидента. Він відображатиметься за кредитом субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".

Якщо оплата за послуги відбувається в іноземній валюті, то при цьому можуть виникнути курсові різниці відповідно до П(С)БО 21. Зокрема, про бухоблік курсових різниць ми писали тут.  Якщо валюту для оплати послуг треба буде купувати, можуть виникнути доходи або втрати від купівлі-продажу такої валюти. Про їх бухоблік ми писали тут.

Податкові наслідки надання нерезидентом послуг з сертифікації ми розглядали тут. Тому, якщо коротко:

• ПЗ з ПДВ у резидента-отримувача послуг не виникає;
• Податок на репатріацію (тобто, податок на прибуток з винагороди нерезидента-юрособи) не вникає.

Тепер щодо компенсації частини вартості сертифіката

Розмір такої компенсації визначається угодою між підприємством та його контрагентом, тож, це не вимагає відповіді. В рахунку (звісно, складеного у гривні) для отримання компенсації буде зазначена саме та сума, яка визначена згідно з цією угодою.

Який статус має ця компенсація, за що саме вона платиться? Це має бути прямо передбачено угодою (якої автор відповіді не бачив). Але, скоріш за все, сторони такої угоди (і податківці) вважатимуть це компенсацією частини вартості оплачених послуг нерезидента. А оскільки контрагент підприємства теж користуватиметься таким сертифікатом, така компенсація, скоріш за все, розцінюватиметься як частковий перепродаж цих послуг.

Якщо при цьому оформлюватиметься не лише рахунок, а й акт приймання-передачі послуг, то в бухобліку підприємства треба буде відобразити операцію з реалізації послуг. При цьому в доходну частину потрапить сума компенсації (проведення: Дт 361 Кт 703). А ось що потрапить до собівартості таких послуг, при тому, що підприємство й саме використовуватиме цей сертифікат – наразі сказати важко. Адже двічі витрати визнати не можна, а вартість такого сертифікату, як ми зазначали вище, списується на собівартість виробництва самого підприємства. Хіба що в такій ситуації, оскільки про такий частковий перепродаж відомо заздалегідь (як і про суму компенсації), то облік витрат можна поділити: до собівартості продукції потрапить та частина, як не буде компенсована контрагентом, а компенсована – потрапить до собівартості перепроданих послуг. 

Якщо ж підприємство не готове говорити про перепродаж послуг, а оформлює акт не на послуги, а на «відшкодування витрат», як зазначено в запитанні, то, можливий й інший варіант обліку. Коли така компенсація потрапляє до інших доходів: Дт 377 Кт 719. Щоправда, акт в цьому випадку, на думку автора, зайвий. Адже обов’язок сплати компенсації встановлено угодою, і для його виникнення вистачило б і рахунку. Проте, коли саме виникає такий обов’язок, залежить від умов угоди.

Чи оподатковується сума такої компенсації ПДВ?

Так, якщо йдеться про перепродаж послуг. Навіть, якщо при придбанні цих послуг ПДВ не виникало. Адже воно не виникало через те, що виконавець був нерезидентом, і тоді вважалося, що послуги надані за кордоном. А при перепродажу продавцем є вже резидент. Тому місцем надання таких послуг буде Україна, із відповідним оподаткуванням. І так, в цьому випадку і в рахунку, і в акті треба буде зазначити ПЗ з ПДВ.

А ось компенсація понесених витрат (не прив’язана до купівлі-продажу послуг) не є об’єктом оподаткування ПДВ. Принаймні, така операція не передбачена ст. 185 ПКУ. Але, як показує практика, такий висновок є сміливим і не всім податківцям подобається. Тому обережні платники ПДВ щодо цього питання отримують індивідуальну податкову консультацію і або діють за її рекомендаціями, або оскаржують її у суді.