Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухгалтерський облік коштів у неплатоспроможному банку
Згідно з пп. 4 П(С)БО 10, сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Отже, у випадку, якщо у обслуговуючому банку вводиться тимчасова адміністрація і підприємство втрачає можливість вільного розпоряджання своїми коштами на банківському рахунку, суму таких коштів повинно бути віднесено до сумнівної заборгованості. В бухобліку така операція відображається бухгалтерським записом: Дт 37 "Розрахунки з різними дебіторами" Кт 31 "Рахунки в банках" (такий підхід було наведено у листі Мінфіну від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202).
Одночасно з цим, вважаємо, що підприємство повинно створити резерв сумнівних боргів, розмір якого визначається згідно з пп. 8 П(С)БО 10 (Дт 944 Кт 38). Документальним підтвердженням може бути лист банку чи публікація про введення тимчасової адміністрації (детальніше про резерв сумнівних боргів ми писали тут).
Зазвичай вирішення питання, створення резерву сумнівних боргів щодо певної дебіторської заборгованості залежить від наявності відповідних підстав (проте законодавчо відсутнє визначення того, якими вони повинні бути). Тому, допустимий варіант, що рішення про створення такого резерву приймається підприємством самостійно і на розсуд керівника, за наслідками власного аналізу кожної конкретної ситуації.
Однак, все ж таки, в даному випадку вважаємо, що введення тимчасової адміністрації цілком може свідчити про те, що заборгованість банку перед підприємством є сумнівною (тобто щодо якої є ризик неповернення) і тому податківці наполягатимуть на тому, що підприємство має дату такого ведення тимчасової адміністрації визнати витрати від нарахування резерву сумнівних боргів одночасно із збільшенням фінрезультату (детальніше про це далі). Тому ми рекомендуємо все ж таки відобразити нарахування резерву датою введення тимчасової адміністрації шляхом виправлення такої помилки в бухобліку у поточному періоді та поданням уточнюючої декларації з податку на прибуток за минулий період. Зокрема, алгоритм дій платник податків виглядатиме так:
- на перше число звітного року на підставі бухгалтерської довідки здійснюється виправлення помилки минулого періоду шляхом внесення запису: Дт 44 Кт 38;
- за період, в якому введено тимчасову адміністрацію підприємство подає уточнюючу декларацію з податку на прибуток, в якій зменшує фінрезультат у рядку 02 на суму резерву, та збільшує коригування фінрезультату на відповідну різницю щодо створення резерву сумнівних боргів. Тобто загалом фінрезультат до оподаткування у такій декларації залишиться без змін.
В подальшому, якщо виникає впевненість у неповерненні таких коштів (зокрема, на дату внесення запису про ліквідацію юрособи-боржника), таку суму за рахунок раніше створеного резерву (а у випадку його недостатності - за рахунок витрат) може бути списано з обліку такого підприємства. У такому випадку, сума в межах резерву сумнівних боргів списується проведенням: Дт 38 Кт 37, а сума, що перевищує такий резерв, проведенням Дт 944 Кт 37.
Про те, хто може не створювати резерв сумнівних боргів, ми писали тут.
При цьому, умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у Єдиному держреєстрі про державну реєстрацію припинення юрособи (роз’яснення податківців у листі від 04.10.2016 р. №21581/10/26-15-12-05-11). Окрім цього, зазначимо, що факт списання коштів (резерву) необхідно засвідчити внутрішнім бухгалтерським документом – бухгалтерською довідкою.
Таким чином, якщо резерв сумнівних боргів підприємством не створювався, витрати воно визнає лише у разі, коли сума такої заборгованості стає безнадійною (зокрема, коли в судовому порядку виноситься рішення щодо визнання банку банкрутом або його ліквідації).
Податок на прибуток
Варто звернути увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання визначає фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток із застосування фінансових різниць, він збільшує фінансовий результат до оподаткування:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до бухобліку;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;
та зменшує ФР до оподаткування:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до бухобліку;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.
Тобто, якщо підприємство відобразить створення резерву шляхом подання уточнюючої Декларації за минулий період, то у періоді ліквідації банку таке підприємство зменшує фінрезультат до оподаткування на суму такої заборгованості.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
