ПФД від фізособи: облік та оподаткування

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Отже ані отримання, ані повернення ПФД фізособі не призводить до виникнення у неї оподатковуваного доходу за умови, що повертається та ж сума коштів, що і була отримана від ФО. Зважаючи на те, що у розрахунку за формою №1ДФ відображається сума саме виплаченого (нарахованого) доходу на користь ФО, то отримання ПФД відображенню не підлягає. А ось повернення наданої раніше ФО ПФД необхідно відобразити у розрахунку з ознакою доходу «153».

При цьому, якщо підприємство є платником податку на прибуток, то згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

А в обліку сума отриманої ПФД підприємством не включається до складу доходу, оскільки вона не призводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу. Разом з активами виникає і збільшення заборгованості підприємства з їх повернення.

Разом з цим строк, на який може бути надано ПФД не встановлено, однак, якщо ПФД надається терміном більше ніж 1 рік (тобто заборгованість є довгостроковою), то у підприємства виникатиме обов’язок дисконтувати таку заборгованість (тобто нараховувати дохід у розмірі умовних відсотків, а потім включати амортизацію дисконту до складу витрат протягом строку повернення ПФД). Детальніше про порядок дисконтування ми писали тут.

Для уникнення необхідності дисконтувати заборгованість можна не встановлювати строку її повернення – наприклад, за вимогою, в такому випадку заборгованість не буде вважатись довгостроковою і підлягати дисконтуванню, оскільки обов’язок її повернення може виникнути вже у поточному періоді.

Обмежень щодо розміру ПФД законодавчо також не встановлено. Єдине обмеження діє у разі надання ПФД готівковими коштами у касу підприємства – не більше 50 тис. грн протягом одного дня від однієї ФО. В касу можна внести будь-яку суму протягом декількох днів, не більше 50 тис. грн щодня. Таке обмеження не діє на перерахування ПФД через касу банку або з рахунку ФО.

Якщо підприємство є платником ЄП, то включити до складу доходу воно має отриману суму ПФД, що не була повернута протягом 12 місяців з дня її отримання. Подальше повернення ПФД вже не зменшує дохід платника ЄП.  Саме з метою уникнення сплати єдиного податку "єдинникам" варто слідкувати за цими строками повернення ПФД, хоча цивільним закнодавством строк повернення ПФД не обмежується.