Тут можуть бути різні варіанти:
Наприклад, після закінчення строку договору сторони можуть укласти додаткову угоду до первісного договору, яким перекваліфікувати допомогу на безповоротну. На підставі такої угоди заборгованість за отриманою фіндопомогою включається до складу доходу підприємства (див. приклад з умовними цифрами):
- Дт 311, 301 Кт 685 – 50 000 грн (отримано підприємством поворотну фіндопомогу);
- Дт 685 Кт 718 – 50 000 грн (укладено угоду про зміну характеру допомоги на безповоротну).
Якщо у визначений договором строк (12 місяців) допомога не буде повернута, це буде порушенням зобов’язання за договором (див. ст. 610 ЦКУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди.
Різноманітні правові особливості, пов’язані з порушенням зобов’язання, наведені в ст. 611 – ст. 625 ЦКУ.
Про неустойку (штраф, пеню) мова йде в ст. 549 – ст. 552 ЦКУ.
Поряд з цим виконання договору може забезпечуватися (див. ч. 1 ст. 546 ЦКУ):
- неустойкою,
- порукою,
- гарантією,
- заставою,
- притриманням,
- завдатком,
- правом довірчої власності.
Наприклад, договором може передбачатися штраф за несвоєчасне виконання в такому-то розмірі, скажімо, 50% від суми договору.
Може встановлюватися пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки тощо.
Отже, підприємство може не повертати допомогу, але тоді включаються встановлені договором санкції за невиконання умов договору. Зрештою, у позикодавця (директора) залишається можливість подати до суду на підприємство з вимогою погасити борг за договором, включаючи передбачені договором санкції.
У разі спливу строку погашення заборгованості за договором ця заборгованість і в подальшому обліковується на балансі підприємства, на субрахунку 685. Після закінчення строку позовної давності ця заборгованість визнається у складі доходів: Дт 685 Кт 717.
Наприклад, договір може бути простроченим, але директор (позикодавець) не подаватиме до суду. Відтак у разі спливу позовної давності (три роки – див. ст. 257 ЦКУ) заборгованість списується з балансу і включається до складу доходів підприємства. Детальніше про позовну давність можна почитати тут, тут і тут.
Ще варіант – сторони можуть укласти додаткову угоду, якою подовжити строк оплати за договором, приміром, ще на рік тощо.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити