Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коли необхідно списувати кредиторську заборгованість за ПФД?
У першу чергу варто зауважити, що припинення підприємницької діяльності (втрата особою статусу ФОПа) не позбавляє таку особу права на повернення йому наданої ним раніше (у статусі підприємця) ПФД. Отже, безпосередньо припинення підприємницької діяльності ФОП-кредитором не є підставою для її списання.
Згідно з п. 5 П(С)БО 11, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Тобто, неповернута сума ПФД списується у тому випадку, якщо вона стає такою, що не підлягає поверненню. Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності щодо її витребування або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість підприємству-отримувачу.
Загальний строк позовної давності згідно з ст. 257 ЦКУ становить 3 роки. Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Отже, якщо договором надання ПФД визначено строк її повернення, то строк позовної давності обраховується з дня наступного за граничним днем для погашення ПФД. Якщо ж договором такий строк не визначено, то в такому випадку строк позовної давності дійсно обраховується починаючи з дня отримання такої ПФД.
Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ. Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо.
Крім продовження дії самого договору, потрібно перенести строк погашення ПФД – тоді позовна давність буде рахуватися вже з нового строку погашення ПФД. Таким чином можна впливати на початок перебігу позовної давності, а отже, і на дату, коли заборгованість з ПФД може стати безнадійною і підлягатиме включенню у доходи.
Тому заборгованість за ПФД, за якою сплив строк позовної давності дійсно підлягає включенню до складу доходу платника податків у такому періоді, проте варто звернути увагу, що відлік строку позовної давності починається не від дня отримання такої ПФД, а від дня прострочення її повернення. Крім того строк позовної давності може бути продовжено у разі підписання додаткових угод до договору щодо продовження строку повернення коштів або ж якщо боржник документально підтвердить свої наміри на повернення такої заборгованості (наприклад підпише з кредитором акт звірки або сплатить частину заборгованості). Детальніше про строк позовної давності ми писали тут, тут та тут.
Податок на прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
В обліку списання безнадійної заборгованості з ПФД призведе до виникнення доходу у підприємства – отримувача (Дт 685 Кт 717).
Документальне оформлення списання заборгованості
У першу чергу підприємство повинно «виявити» заборгованість, яка підлягає списанню, зокрема, внаслідок спливу строку позовної давності (або інших критеріїв невідповідності її визначенню активу). Це здійснюється шляхом проведення інвентаризації заборгованостей (або під час обов’язкової річної інвентаризації, або під час інвентаризації, проведеної за наказом керівника безпосередньо перед списання такої заборгованості).
Першим документом при списані заборгованості є акт інвентаризації розрахунків та складена на підставі нього довідка про заборгованість щодо якої строк позовної давності минув, із зазначенням найменування і місцезнаходження кредитор, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості.
Після цього на підставі такої довідки і акту інвентаризації керівник підприємства видає наказ про списання такої заборгованості з балансу підприємства. І завершальним документом є складання бухгалтером підприємства бухгалтерської довідки, в якій безпосередньо відображається операція із списання такої заборгованості за допомогою бухгалтерських записів.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
