Дисконтування безвідсоткової поворотної фіндопомоги

Дисконтуванню підлягає вся довгострокова грошова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська (зокрема, і та, що не передбачає нарахування відсотків).

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення (п. 12 П(С)БО 10). Нагадаємо, що довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Своєю чергою, згідно з п. 6 П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість за товари/послуги оцінюється не за теперішньою вартістю, а за первісною вартістю (тобто без дисконтування). Це правило стосується і первісного визнання заборгованості. Так, за п. 12 П(С)БО 11 поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення, тобто недисконтованою вартістю (див. додатково п. 4 П(С)БО 11).

Таким чином, дисконтуванню підлягає частина заборгованості, яка є довгостроковою (строк погашення якої більше року) – облік якої здійснюється на субрахунку 183.

За умовами запитання, поворотна фіндопомога має бути повернена протягом (саме протягом, а не через) двох років. Якщо саме таке формулювання зазначено в договорі, то фактично маємо заборгованість з відкритою датою погашення, адже якщо  повернути всю суму ПФД, наприклад, через півроку умови договору теж виконуються (шість місяців укладається в строк протягом двох років).

Звідси висновок: така заборгованість не є  довгостроковою, а є короткостроковою та має обліковуватися за рахунком 377. Відповідно така заборгованість дисконтуванню не підлягає.

Взагалі, найбезпечніший варіант – це взагалі не встановлювати в договорі конкретний строк повернення фіндопомоги, а визначити таке повернення моментом пред’явлення позикодавцем вимоги до позичальника повернути фіндопомогу. Така можливість передбачена ст. 1049 ЦКУ. Після надходження вимоги повернення має відбутися протягом тридцяти днів. Заборгованість за таким договором вважається поточною, оскільки строк її погашення невідомий. А тому дисконтувати таку заборгованість не потрібно.

Щодо бухобліку

Якщо фіндопомога все ж підлягає дисконтуванню, то, за загальним правилом, суму дисконту позичальник відображає спершу у складі доходів на субрахунку 733, а потім у складі витрат на субрахунку 952. Але якщо фіндопомогу отримано від засновників підприємства, дисконт відображають у складі власного капіталу на кредиті субрахунку 452, а потім зменшують по дебету цього субрахунку.

Ставка дисконтування

Відповідно до П(С)БО 28, ставка дисконтування базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Наприклад, податківці у листі від 18.06.2018 р. №18311/7/99-99-14-03-03-17 під ставкою дисконтування зазначають середню річну облікову ставку рефінансування НБУ.

Проте такий підхід є не зовсім правильним. Підприємство самостійно визначає ставку дисконтування, основуючись на даних ринку. Тому під ставкою дисконту, як варіант, може бути й середньозважена процентна ставка за міжбанківськими кредитами в національній валюті.

Також дивіться  додатково матеріали щодо дисконтування тут.