Компенсація перевізником зіпсованого товару: облік та ПДВ

Податок на прибуток та бухгалтерський облік

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено податкових коригувань щодо отриманих компенсацій в даному випадку, тому такі операції впливають на фінрезультат виключно за правилами бухобліку.

Якщо товар відправлявся покупцю, то в першу чергу варто відкоригувати бухгалтерський запис, складений на дату відвантаження товару. На дату виявлення факту того, що перевізник товар втратив необхідно зробити «сторнуючі» (сума із знаком «-») записи:

• Дт 361 Кт 702;
• Дт 702 Кт 643;
• Дт 681 Кт 361 (якщо була передоплата);
• Дт 902 Кт 281.

Одночасно з коригуванням операції з відвантаження у бухобліку слід відобразити списання втраченого товару та пред’явлення перевізнику претензії:

• Дт 947 Кт 281 – списано собівартість товару;
• Дт 374 Кт 715 – відображено виставлену претензію перевізнику;
• Дт 311 Кт 374 – отримано компенсацію;
• Дт 715 Кт 641 – нараховано ПЗ з ПДВ на суму претензії;

Тобто при виявлені факту, що товар покупцем не отримано, а було пошкоджено перевізником, підприємство має відкоригувати операцію з постачання, та відобразити дохід у розмірі компенсації, яку буде отримано від перевізника.

ПДВ

Відповідно до пп. «а» і «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості таких товарів (послуг), але не нижче їх вартості придбання (або собівартості у разі їх самостійного виготовлення).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

І, як роз’яснюють податківці (зокрема, тут та тут), надходження коштів на рахунок у вигляді відшкодування збитків за втрачене або зіпсоване майно розцінюється як компенсація вартості такого майна, а отже, і включається до бази оподаткування ПДВ.

Отже, постачальник нараховує ПЗ з ПДВ на дату перерахування коштів на його банківський рахунок як відшкодування збитків від перевізника. ПЗ нараховуються виходячи із суми компенсації, але не нижче ціни придбання такого товару (або його виготовлення, якщо це продукція власного виробництва).

Своєю чергою, якщо при відвантажені вже було складено та зареєстровано ПН* на покупця товару, то така ПН підлягає коригуванню, а на перевізника складається ПН як на постачання йому зіпсованого товару з вартістю виходячи із розміру компенсації. Якщо розмір компенсації є меншим за вартість придбання товару, то у підприємства виникає обов’язок скласти ПН «на себе» на розмір такого перевищення.

Складати ПН за пп. 198.5 ПКУ не потрібно, оскільки така операція оподатковується ПДВ саме як операція з постачання товарів перевізнику, а не як їх списання.

___

* Зауважимо, що згідно з пп. «б» п. 187.1 ПКУ ПЗ з ПДВ виникають на дату відвантаження товарів (за умови, що не було передоплати). При цьому, відвантаження товарів – є операція з передачі товарів перевізнику. А тому саме на дату передачі товарів перевізнику платник податків має скласти ПН на постачання цих товарів покупцю.