Отримання та надання ПФД: облік та податкові наслідки

Згідно з ЦКУ, поворотна фінансова допомога є позикою. Як передбачено ст. 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Разом з цим, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій ж сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій ж кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦКУ).

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже, з юридичної точки зору чинне законодавство не передбачає мінімального чи максимального строку, на який можна укласти договір про поворотну фінансову допомогу, незалежно від того, хто є сторонами такого договору.

Сторони на власний розсуд визначають або конкретну дату повернення, або строк із моменту першої вимоги надавача фіндопомоги (позики) повернути надану допомогу (протягом 30 календарних днів із дня пред’явлення вимоги відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

При цьому, законодавчо не заборонено використання підприємство отриманої ПФД для надання ПФД іншому підприємству (або взагалі на інші цілі).

З метою оподаткування, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому, ПКУ не передбачено податкових різниць за операціями надання або отримання поворотної фінансової допомоги. Таким чином такі операції обліковуються виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Разом з цим, як передбачено п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Оскільки в момент отримання фіндопомоги одночасно збільшуються активи (кошти на рахунку) та збільшуються зобов’язання (заборгованість перед надавачем ПФД щодо її повернення), то доходу не виникає. Бухгалтерськими записами операція з отримання ПФД відображається так: Дт 311 Кт 685. Дохідні рахунки не задіяні, а тому на фінрезультат ця операція не впливає.

Аналогічна ситуація і з витратами. Надаючи ПФД іншому суб’єкту господарювання у підприємства одночасно зменшуються активи (грошові кошти на рахунку) та виникає дебіторська заборгованість отримувача ПФД перед підприємством. Тому при наданні ПФД в бухгалтерському обліку витрат також не виникає і така операція відображається такими бухгалтерськими записами:

• Дт 377 Кт 311 – якщо ПФД видано з терміном повернення до одного року;
• Дт 183 Кт 311 – якщо ПФД видано з терміном повернення більше одного року;
• Дт 377 Кт 183 – якщо на дату балансу термін повернення довгострокової заборгованості складає менше одного року.

Повернення отриманої ПФД та отримання наданої ПФД відображаються такими бухгалтерськими записами:

• Дт 311 Кт 377 – повернення наданої ПФД;
• Дт 685 Кт 311 – повернення отриманої ПФД.

Дохід або витрати у підприємства виникнуть лише у тому випадку, якщо отриману або надану ПФД буде списано з балансу як безнадійну заборгованість.

Дисконтування

Необхідно звернути увагу на нещодавні зміни до П(С)БО, через які виникла необхідність проводити дисконтування безпроцентної довгострокової заборгованості.

Так, дисконтуванню підлягає довгострокова заборгованість – тобто заборгованість, строк повернення якої складає більше одного року. Якщо строк повернення не встановлено або вказано «за вимогою», то така заборгованість вважається поточною, а не довгостроковою, оскільки є вірогідність, що кредитор буде вимагати її повернення протягом року.

Якщо заборгованість короткострокова, але не погашається понад рік, дисконтувати її також не потрібно. Від того, що поточна заборгованість стала простроченою, вона не стала довгостроковою. А тому, якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не потрібно.

Детальніше про порядок дисконтування довгострокової заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської) та бухгалтерські записи, якими відображається дисконтування такої заборгованості, ми розглядали тут.

ПДВ

Як зазначено у пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Оскільки ПФД надається грошовими коштами, то об’єкту оподаткування ПДВ не виникає. А отже, ані при отриманні, ані при наданні ПФД наслідків з ПДВ не буде.

Єдиний податок

Якщо один із отримувачів ПФД є платником ЄП, то варто звернути увагу, що згідно з пп. 3 пп. 292.11 ПКУ, до складу доходу платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Отже, якщо отримувач ПФД, «єдинник» не поверне ПФД протягом 12 календарних місяців з дня отримання він має включити цю суму до свого оподатковуваного доходу у Декларації платника ЄП, при цьому списувати в бухгалтерському обліку її не потрібно – вона продовжує обліковуватись як заборгованість і підлягає поверненню.