Виготовлення ОЗ/МНМА підрядним способом з матеріалу замовника

Суб’єкти господарювання можуть самостійно виготовляти (будувати) основні засоби господарським способом або із залученням підрядних організацій. В даному випадку маємо другий варіант.

Виконання роботи з матеріалу замовника регламентоване ст. 840 ЦКУ. Зокрема, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. У договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Облік виготовлення меблів залежить від того, яку вартісну межу встановило підприємство між ОЗ та малоцінними необоротними активами (МНМА). Більш  докладно про це ми писали тут.

Надалі виходимо з того, що вартісна межа МНМА встановлена на рівні 20000 грн без ПДВ (хоча підприємство може встановити таку межу на власний розсуд).

Якщо за попередніми розрахунками всі або більшість предметів меблів будуть мати вартість більше 20000 грн і будуть визнаватися основними засобами, схема обліку буде такою:

Відповідно до п. 8 П(С)БО 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, які сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

В даному випадку вартість придбаних матеріалів списується на субрахунок 152 з кредиту матеріальних рахунків, на яких обліковуються ці ТМЦ, зокрема: Дт 152 Кт 201, 209 тощо. На нашу думку, всі придбані матеріали для виготовлення меблів можна обліковувати на одному субрахунку 201. Документальною підставою для цього буде акт приймання-передачі матеріалів підряднику.

Після закінчення робіт з виготовлення меблів підрядник повинен надати акт виконаних робіт, у якому відображається вартість робіт підрядника з виготовлення меблів, а також акт приймання-передачі виготовлених меблів. Вартість робіт підрядника також відноситься на субрахунку 152: Дт 152 Кт 631, на суму ПДВ Дт 644 Кт 631.

На підставі звіту підрядника про використання матеріалу замовник може визначити вартість кожної одиниці. Ця вартість складатиметься з вартості витрачених матеріалів на кожну одиницю та пропорційно розподіленої вартості роботи підрядника. Сторони повинні погодити таку форму звіту підрядника, щоб замовник міг з неї отримати всю потрібну йому інформацію, зокрема, про витрачені ТМЦ та про вартість роботи підрядника на виготовлення кожної одиниці меблів.

За звітом підрядника в бухобліку створюються окремі об’єкти ОЗ: з субрахунку 152 всі понесені витрати переносяться на субрах. 106 в розрізі окремих предметів меблів, кожний предмет за своєю вартістю. Якщо при цьому деякі з предметів будуть коштувати менше 20000 грн, їх слід оприбуткувати на субрахунку 112: Дт 112 Кт 152, та обрати метод амортизації – або 50%/50%, або 100% відповідно до до п. 27 П(С)БО 7.

Якщо планова вартість всіх або більшості предметів не перевищуватиме 20000 грн, одразу варто використовувати субрах. 153 замість 152 та субрах. 112 замість 106. Відповідно, всі меблі, що потраплять на субрах. 112, амортизуються або методом 50%/50%, або методом 100%.

Ці дві схеми обліку актуальні для будь-якої межі вартості МНМА, що прийнята на підприємстві. 

Щодо обліку залишків ДСП та матеріалів, то тут може бути два підходи: 

1) Якщо матеріали були придбані тільки для виготовлення меблів і використання залишків на інші цілі не планується або неможливе, то їх можна одразу списати на субрахунок 152/153 з субрахунку 201, 209 – як було показано вище. За цього підходу вартість залишків входить до первісної вартості меблів як незворотні  відходи. Відповідно, ці залишки, отримані від підрядника, не визнаються активами замовника, на облік не ставляться та утилізуються. На нашу думку, донараховувати ПДВ на вартість таких залишків не потрібно за умови, якщо кількість відходів є технологічно обґрунтованою (про це теж треба подбати при складанні звіту підрядника). Якщо кількість відходів буде більшою, ніж технологічно обґрунтована кількість, на обсяг перевищення слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за пп. «г» пп. 198.5 ПКУ. Як скласти ПН в цьому випадку, ми писали тут>>

2) Якщо залишки матеріалів планується використовувати для інших цілей, то при передачі підряднику замість запису Дт 152/153 Кт 201, 209 робиться інший запис: Дт 206 Кт 201, 209 – матеріали обліковуються як передані в переробку. Тоді фактично використані матеріали за звітом підрядника списуються записом: Дт 152/153 Кт 206 на вартість меблів, а невикористані залишки повертаються на склад для подальшого використання: Дт 201, 209 Кт 206. За цього підходу вартість меблів вийде менше на суму зворотніх відходів, які повернуться на субрахунок 201, 209 і можуть бути використані на інші цілі. Оскільки тут не буде використання матеріалів не в господарській діяльності, донараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ  не потрібно.