Згідно з ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Своєю чергою, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Таким чином, здійснені операції (в даному випадку - це операція з надання послуг) повинні бути відображенні в обліку незалежно від наявності підписаних первинних документів у періоді, в якому її було здійснено (що й було зроблено підприємством), зокрема, на підставі бухгалтерської довідки, яка також є первинним документом.
Крім того, відповідно до ст. 526 ЦКУ, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
При цьому, ст. 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявні і рішення суду, в яких зазначається, що виконавець може підписати акт в односторонньому порядку. Такий акт вважатиметься погодженим, а послуги — наданими в повному обсязі. Про це ми писали тут.
Крім того, податківці у підкатегорії 101.16, «ЗІР» (текст роз’яснення ми наводили тут) зазначали, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
При цьому, у разі визнання судом такого акта недійсним платник податку повинен відкоригувати раніше нараховані ПЗ з ПДВ шляхом оформлення розрахунку коригування до неї та реєстрації його в ЄРПН покупцем (замовником). Тобто у разі невизнання судом підписаного в односторонньому порядку акту дійсним податкові зобов’язання підприємства підлягають коригуванню (в тому числі і в бухгалтерському обліку).
Отже, податкові наслідки та відображення в обліку залежить саме від того, яке рішення було видано судом:
Судом визнано підписаний в односторонньому порядку акт недійсним
Якщо акт виконаних робіт судом визнано недійсним, то на дату такого рішення підприємство складає бухгалтерську довідку з бухгалтерськими записами за методом «червоне сторно» (тобто сума з «-»):
Операція |
Дт |
Кт |
Відкориговано списання доходу на фінрезультат (сума без ПДВ) |
703 |
791 |
Відкориговано списання собівартості на фінрезультат |
791 |
903 |
Відкориговано суму нарахованого доходу |
361 |
703 |
Відсторновано собівартість |
903 |
23 |
Відкориговано ПЗ з ПДВ |
703 |
641 |
Разом з цим, згідно з умовами запитання, замовник оплатив виконавцю робіт 500 грн, з якими погодився і які пішли в оплату акту, який в подальшому було визнано судом недійсним. А отже, вважаємо, що змінилось і призначенні отриманих коштів – вони вже не оплата товару, а безоплатно отримані оборотні активи (звісно, якщо замовник не буде вимагати їх назад). Відповідно в обліку необхідно зробити такі записи: Дт 311, Кт 685, Дт 685 Кт 718. Складати ПН на отримані кошти не потрібно, оскільки це не є передоплатою за постачанням товарів або робіт. Це безоплатне отримання активів.
Крім того, виконавець робіт складає РК до ПН, виписаної на дату акту з причиною коригування «повернення товару або авансових платежів» (тільки така причина дає можливість відкоригувати ПН в «нуль»).
Коригувань з податку на прибуток при цьому не виникає.
Судом було лише відмовлено у стягненні суми, однак акт не визнавався нечинним
У такому випадку підстав для коригування немає. Повернення 60 грн авансу замовнику відображається записом: Дт 361 Кт 311 і за замовником продовжує обліковуватись заборгованість в 200 грн.
Згідно з П(С)БО 10, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої євпевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.
Тобто мова йде саме про впевненість підприємства у поверненні тої чи іншої заборгованості. Рішення суду у відмові про стягнення не є підставою для списання заборгованості як безнадійної, оскільки підприємство може мати в планах і оскаржувати таке рішення, і звертатись з новим позовом.
До тих пір, поки підприємство не спише цю заборгованість в бухгалтерському обліку, податкові різниці, передбачені пп. 139.2 ПКУ, не застосовуються. При списанні заборгованості (нагадаємо, що підставою для цього є саме рішення керівника підприємства) підприємство збільшує фінрезультат за пп. 139.2.1 ПКУ, а зменшує лише у тому випадку, якщо така списана заборгованість відповідає ознакам безнадійної заборгованості, що наведені у пп. 14.1.11 ПКУ.
Разом з тим, щодо такої заборгованості може бути створено резерв сумнівних боргів (на його суму збільшується ФР за пп. 139.2.1 ПКУ). В бухгалтерському обліку створення резерву безнадійної заборгованості під такий борг відображається записом: Дт 944 Кт 38. Водночас, сама заборгованість продовжує обліковуватись на субрахунку 361. Безпосередньо її списання після спливу позовної давності відображається записом: Дт 38 Кт 361 – за рахунок раніше створеного резерву. Якщо списання заборгованості проводиться без створення резерву, то відображається в обліку записом: Дт 944 Кт 361.
При цьому, коригувати раніше нараховані ПЗ з ПДВ на суму списаного безнадійного боргу не потрібно.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити