Прострочена заборгованість: чи потрібно дисконтувати та списувати?

Дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (строк погашення якої понад 1 рік): як дебіторська, так і кредиторська, а не тільки та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків. За п. 12 П(С)БО 11, поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення, тобто не дисконтованою вартістю (див. додатково п. 4 П(С)БО 11). Також за п. 6 П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість за товари/послуги оцінюється не за теперішньою вартістю, а за первісною вартістю (тобто без дисконтування).

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

При цьому, прострочену заборгованість дисконтувати не потрібно. Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов’язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості.

Зокрема, такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 р. у справі №826/16321/18.

Отже, якщо умовами договору передбачено строк оплати за товар менше одного року, то від того, що покупець порушує встановлений строк, заборгованість не стає довгостроковою, а отже, не підлягає дисконтуванню як в момент виникнення, так і в момент прострочення ані у постачальника, ані покупця.

Що ж до пролонгації заборгованості, наприклад, на рік, то формально така заборгованість продовжує бути поточною – оскільки новий термін погашення становить також менше 12 місяців, а отже, не підлягає дисконтуванню після пролонгації. І хоча суд притримується такого ж підходу (визначальним є не термін погашення такої заборгованості, а строк, на який продовжено дію договору), але податківці можуть вважати, що у такий спосіб підприємство уникає обов’язку дисконтування і весь строк заборгованості слід рахувати як єдиний термін (тобто така заборгованість з початку повинна була визнаватись як довгострокова і підлягати дисконтуванню).

Хоча в даному випадку не обов’язково робити пролонгацію заборгованості – вона може залишатись і простроченою без ризиків дисконтування.

Строк позовної давності

Безнадійною заборгованістю є заборгованість, яка не підлягає погашенню, зокрема, через сплив строку позовної давності або рішення сторін.

Якщо сторони узгодили погашення заборгованості у такий спосіб, то списувати таку прострочену заборгованість не потрібно, оскільки строк позовної давності переривається, у разі вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, зокрема:

• визнання пред'явленої претензії;
• письмове прохання відстрочити сплату боргу;
• підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;
• письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;
• часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Отже, прострочену заборгованість за товари не потрібно ані дисконтувати, ані списувати, якщо боржник свій борг визнає і здійснює його часткове погашення.