Переведення боргу на іншу юрособу: облік та податкові наслідки

Згідно з п. 1 ст. 520 ЦКУ боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, при здійсненні операції з переведення боргу на іншу особу, у такого суб’єкта господарювання виникають і зобов’язання перед такою особою. Тобто, в бухгалтерському обліку первинного боржника операція з переведення боргу відображається записом Дт 631 Кт 685. У нового боржника відповідно виникають зобов’язання перед кредитором і дебіторська заборгованість первинного боржника Дт 377 Кт 685. Таким чином, операція з переведення боргу (заміни боржника) не призводить ані до виникнення доходу, ані до виникнення витрат.

Далі, якщо первинний боржник не буде погашати свою заборгованість перед новим боржником (наприклад, укладається угода про прощення боргу), то у нього в бухгалтерському обліку виникає дохід у сумі прощенного зобов’язання (Дт 685 Кт 717), а у нового боржника - на цю ж суму витрати (Дт 944 Кт 377). Тобто зміну у складі доходів і витрат несе саме операція з прощення заборгованості первинного боржника перед новим.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Щодо первинного боржника, то при прощенні йому боргу новим боржником ПКУ податкових різниць не передбачено. Тому така операція на фінрезультат вплине лише за наведеними вище правилами бухгалтерського обліку.

А ось новому боржнику, якщо він коригує ФР до оподаткування необхідно зважати на пп. 139.2 ПКУ, яким передбачено, що: 

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Згідно з пп. «а» п. 14.1.11 ПКУ для того, щоб заборгованість стала безнадійною згідно з ПКУ повинен минути строк позовної давності. Також безнадійною заборгованістю є заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією. Тобто в бухгалтерському обліку підприємство має право визнати прощену заборгованість безнадійною і списати, а ось в податковому така прощена заборгованість зменшить ФР до оподаткування лише після спливу строку позовної давності з дня її виникнення (в загальному порядку строк позовної давності становить 3 роки) або ж після ліквідації первинного боржника.

ПДВ

Як передбачено пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Тобто операція з переведення боргу не є об’єктом оподаткування ПДВ ані у попереднього боржника, ані у нового.

Крім того, зміна боржника не зазначена у підставах для складання РК, що наведені у пп. 192.1 ПКУ. Тому підстав для складання РК при зміні боржника у орендодавця не виникає.

Тобто у розрізі оподаткування ПДВ така операції наслідків не несе.