Облік витратних матеріалів до комп’ютерної техніки

Облік, як бухгалтерський, так і податковий, вищевказаних «витратних матеріалів» залежить від того, як саме кваліфіковані ці активи в бухобліку:

• ОЗ - субрахунок 106 «Інструменти, прилади та інвентар».;
• МНМА – субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;
• МШП – рахунок «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Тобто, назвати ці активи «витратними матеріалами» замало. Треба ще визначити, яким видом активів вони визнаються в бухгалтерському та податковому обліках. 

Належність до того, чи іншого об’єкта до певного виду матеріальних активів залежить від двох критеріїв:

• очікуваний строк корисного використання (експлуатації);
• вартості та встановленої вартісної межі в наказі про облікову політику щодо ОЗ та МНМА.

На замітку!

ОЗ - матеріальні активи, які підприємство утримує з  метою  використання  їх  у  процесі  виробництва або постачання товарів,  надання  послуг,  здавання в оренду іншим особам або для здійснення   адміністративних   і   соціально-культурних  функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року  (або  операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартістю більшою за встановлену вартісну межу для основних засобів.

МНМА — це матеріальні активи зі строком використання більше 1 року та вартістю меншою за встановлену вартісну межу для основних засобів.

Вартісну межу для основних засобів підприємство визначає самостійно у наказі про облікову політику. Більшість підприємств для рівноцінного обліку бухгалтерського й податкового встановлюють вартісну межу, зазначену у пп. 14.1.138 ПКУ. З 23.05.2020 року – це 20 тис. грн, до 23.05.2020 – 6 тис. грн.

МШП — це активи зі строком використання менше 1 року, які є предметами багаторазового використання, що не змінюють в ході використання свого функціонального призначення і фізичної форми. Такі активи придбавають для власного споживання і вони не призначені для подальшого продажу.

МШП

Тож, перше, що ми маємо зробити за придбаними активами, так це визначити для них очікуваний строк експлуатації на підприємстві. 

Якщо він менше 1 року, але йдеться про окремо функціонуючий предмет, то яка б вартість активу не була, це для цілей обліку – МШП.

Зазвичай, до МШП відноситься дрібне канцелярське приладдя (діркоколи, степлери, антистеплери, ножиці, лупи, канцелярські ножі); дрібні настільні набори, лотки для паперу, підложки на столи; господарський інвентар (відра для прибирання, корзини для сміття, швабри); спеціальний одяг. МШП можна визнати й накопичувачі інформації, а подекуди, й інші «витратні матеріали» для оргтехніки, такі як клавіатури, комп’ютерні миші тощо.  

Згідно із п. 23 П(С)БО 9, вартість МШП,  що передані   в   експлуатацію,   виключається   зі   складу  активів (списується  з  балансу)  з  подальшою  організацією  оперативного кількісного  обліку  таких  предметів  за  місцями  експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Тобто у місяці передання в експлуатацію, МШП списуються на витрати.

Для цілей податкового обліку з податку на прибуток  коригувань фінрезультату до оподаткування щодо МШП немає.

Що стосується ПДВ, то внаслідок придбання таких МШП у продавців-платників ПДВ у покупця-платника ПДВ є право на податковий кредит. І якщо використовуються такі МШП в оподаткованих ПДВ операціях в межах господарської діяльності покупця – визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ або за п. 199.1 ПКУ він не буде. 

МНМА та ОЗ

Якщо ж строк використання придбаних активів більше одного року, то тут роль при визначенні ОЗ чи МНМА залежить від того, яка вартісна межа ОЗ встановлена в наказі про облікову політику.

Зазвичай, до МНМА належить телефони, мобільні телефони, комп’ютери (десктопи), принтери, ксерокси, сканери, ноутбуки, телевізори, ТВ-тюнери, фотоапарати.  Проте можуть належати й колонки для комп’ютера, мишки, клавіатури, інша оргтехніка; проектори, безперебійники (UPS), накопичувачі на жорстких дисках, SSD-накопичувачі, мережеві карти, веб-камери.

В бухгалтерському обліку вартісний критерій підприємство встановлює самостійно. І це може бути як критерій, передбачений ПКУ (наразі 20 тис. грн), так і більший або менший за сумою критерій. Для податкового обліку, звісно, доведеться застосовувати вартість, передбачену ПКУ (матеріальні необоротні активи вартістю вище 20 тис. грн в податковому обліку визнаються ОЗ). 

Якщо вартісні критерії в бухгалтерському та податковому обліку різні, наприклад, якщо  вартісна межа в бухобліку  на рівні 6000 грн, то для «витратних матеріалів» вартістю, наприклад, 10 тис. грн.  в бухобліку визнаватимуться витрати у вигляді нарахування амортизації, а ось для цілей податкового обліку такі «бухгалтерські» ОЗ вважатимуться МНМА, а тому жодних коригувань фінрезультату до оподаткування. 

Якщо в бухобліку вартісна межа ОЗ з 23.05.2020 року встановлена на рівні 20 тис грн, то тут звичайний податковий облік ОЗ – із застосуванням коригувальних різниць із ст.138 ПКУ.

Що стос ується ПДВ, то  ситуація із податковим кредитом тут така ж сама, як для МШП. 

Якщо відбувається списання (ліквідація) ОЗ, то працює пп. 189.9 ПКУ. Якщо така ліквідація здійснюється за самостійним рішенням платника ПДВ, то він має визнати ПЗ. При цьому базою оподаткування буде  звичайна ціна такого обєкта ОЗ, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Уникнути визнання ПЗ можна – якщо мати документ, який підтверджує, що така ліквідація відбулася не за власним рішенням платника, а через поважні причини (зруйнування, крадіжка тощо). Або якщо мати документ про те, під час списання відбулося знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. 

Щодо списання для МНМА спеціальних ПДВ-правил не встановлено (пп. 189.9 ПКУ працює лише для ОЗ).  Але у податківців своя думка щодо цього. ПДВ по списанню МНМА податківці все-таки хочуть бачити – а саме на підставі «г» пп.198.5 ПКУ, якщо використання об’єкта МНМА в господарській діяльності припиняється, а його вартість не до кінця замортизована (див. підкатегорію 101.04, ЗІР). Для такого випадку, на думку податківців, базою для оподаткування буде балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого ліквідовуються МНМА (пп. 189.1 ПКУ).

Тобто, база оподаткування (балансова залишкова вартість за даними бухобліку) тут буде тільки у тому випадку, якщо такий МНМА-об’єкт не замортизований повністю в першому місяці використання. А тому, якщо встановлено метод амортизації МНМА на рівні 100% у першому місяці використання, то й тут ПЗ з ПДВ не буде.