Адмінштраф на водія у відрядженні за порушення правил дорожнього руху: що в обліку?

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП накладається адмінштраф у сумі 255 грн (15 НМДГ) за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км на годину на:

• особу, яка керує транспортним засобом;
• якщо правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі - на юрособу або фізособу, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідальність за правопорушення, передбачені ч. 1 – 3 ст. 122 КУпАП, зафіксовані в автоматичному режимі, зокрема, перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - несе фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб (у разі відсутності в Єдиному держреєстрі юросіб, ФОП та громадських формувань на момент запиту відомостей про керівника – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи), належний користувач транспортного засобу. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз.3 ч.1 ст. 279-3 цього Кодексу, відповідальність може покладатись на особу, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (це сказано у примітці до ст. 122 КУпАП). Юридична та фізична особи в разі такого притягнення до відповідальності, мають право зворотної вимоги до особи, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (ст. 53-1 Закону №3353).

На замітку!

Які ж підстави для звільнення від відповідальності власника авто? Мова про підстави із абз.3 ч.1 ст. 279-3 КУпАП. Власник транспортного засобу звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

• особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. 

Таким чином, оскільки підприємство самостійно сплатило адмінштраф, та не скористалося звільненням від такого штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст. 279-3 КпАП, то воно несе витрати у вигляді цього штрафу – Дт 948  Кт 685 на дату протоколу про порушення; Дт 685 Кт 311 – на дату сплати штрафу.

Що стосується утримання суми штрафи, то  обов’язку утримувати із заробітної плати працівника-порушника немає, втім це може бути за бажанням роботодавця відповідно до ст. 53-1 Закону "Про дорожній рух".

Рішення керівника із вимогою компенсації варто оформити наказом із зазначенням вищевказаної норми законодавства. Компенсація від працівника є доходом: Дт 377 Кт 719  - на дату бухдовідки по даті наказу керівника; Дт 661 Кт 377 – на дату утримання. 

Якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування, то йому потрібно врахувати вимоги пп. 140.5.11 ПКУ: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема,  на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.