Немає списання пального: чи є ризики щодо витрат на амортизацію авто?

Згідно з п. 7 П(С)БО 14, амортизація  об'єкта   фінансової   оренди   нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Періодом очікуваного використання об'єкта фінансової оренди є:

• або строк  корисного  використання  (якщо  угодою  передбачено перехід права власності на актив до орендаря);
• або коротший з двох періодів - строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об'єкт фінансової  оренди після закінчення строку оренди не передбачено).

Метод нарахування  амортизації  об'єкта   фінансової   оренди визначається   орендарем   відповідно   до  П(С)БО 7.

Об'єкт основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 П(С)БО 8).

Особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди (лізингу) нормами Кодексу у орендаря не передбачено (лист ДПСУ від 27.04.2016 р. №9488/6/99-99-15-02-02-15).

Вважаємо, якщо підприємство не переводить ОЗ на консервацію (або на реконструкцію, модернізацію, добудову чи дообладнання), а також не виводить його з експлуатації (тобто немає розпорядження керівника про такі дії із ОЗ), то бухобліковій амортизації бути. Адже відповідно до вищевказаної норми П(С)БО 7 амортизація призупиняється на певні випадки, та відповідно припиняється, якщо ОЗ виводиться з експлуатації.

Що стосується податкової амортизації, то тут в принципі має бути теж саме. Адже й тут в ПКУ прописали норму у пп.138.3.1.: «Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією».

На місцях контролери нерідко наполягають на тому, що щодо ОЗ, які тимчасово простоюють, мають бути проведені заходи з консервації. Втім, погодитися із цим ми не можемо, адже процедуру проведення консервації викладено в Положенні №1183, яким в обов’язковому порядку має дотримуватися підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і для державних підприємств. Для решти осіб цей норматив має рекомендаційний характер.

Більше того, консервація ОЗ підприємств — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як 3 роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення №1183).

Вважаємо,  оскільки у бухобліку «довгостроковість» передбачає період, який триває понад 12 місяців, то задуматися про консервацію (добровільну) можна, якщо планується не використовувати ОЗ більш як 12 місяців.

Втім, інколи на місцях податківці не розбираючись, зазначають, що на період тимчасового невикористання виробничих основних засобів та відсутності їх експлуатації (корисного використання) амортизація на такі основні засоби не нараховується (ІПК ДПСУ від 02.07.2019 р. №3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Ми не погоджуємося із цією ІПК й коментар до неї ми наводили тут).

Втім, аби убезпечити себе від зайвих питань податківців щодо експлуатації авто, зазначимо таке:

Підтвердженням використання ОЗ є, зокрема, понесення витрат для його роботи, функціонування. Такими витратами для авто можуть бути, дійсно заправка пальним, проходження ТО, страховка, заміна шин, ремонт запчастин, мийка авто. Всі ці витрати підтверджуватимуть, що авто дійсно використовується.

Радимо створити на підприємстві Положення про використання авто, в якому:

• зазначити посадових осіб (керівник, його заступники), які мають право визначати необхідність здійснення службових поїздок;
• зазначити коло посадових осіб, які будуть мати право на використання службового автомобіля у службових цілях, із вказівкою відповідного терміну такого використання (місяць, квартал, рік);
• закріпити за кожною або декількома посадовими особами конкретні автотранспортні засоби, якими вони можуть користуватись, із зазначенням марки автомобіля та його державного номера;
• вказати, який документ буде підтверджувати зв’язок поїздки із службовою діяльністю посадової особи, хто уповноважив особу на її здійснення, час початку і закінчення поїздки. Для цього можна розробити журнал довільної форми. Або таким документом може бути власно розроблений подорожній лист.

Вважаємо, якщо будуть документально підтверджені розпорядження керівника на використання такого лізингового авто у діяльності підприємства й документи, що підтверджуватимуть таке використання (журнали поїздок чи подорожні листи, акти про ТО, страховку авто тоощо), і, відповідно, не буде розпорядчих документів щодо тимчасового не використання/консервації, то навіть, якщо будуть відсутні витрати щодо ПММ, ризики невизнання податкової амортизації такого авто суттєво зменшиться.

Звичайно ж, перевіряючих зацікавить факт відсутності руху палива, втім, пояснити це можна – у бухобліку всі госпоперації мають бути підтверджені документально, тоді як директор просто не забезпечує таке документальне оформлення, а витрати на пальне є його власними витратами (також слід врахувати момент із наявністю чи відсутністю компенсації директору витрати на пальне, які документальне не підтвердженні – втім це вже сфера оподаткування ПДФО та ВЗ).