Облік та оподаткування ПДВ за договором товарної позички

Бухоблік

Облік товару як у надавача, так і у отримувача здійснюється на балансових рахунках. Зокрема, отримання товару підприємство відображає записом: Дт 28 Кт 685. Надавач позички аналогічно відображає вибуття з балансу запасів записом: Дт 377 Кт 28.

Різницю у вартості товару, що було отримано у позику та придбано в подальшому для повернення, отримувач та надавач позики відносить або на рахунок доходу (719), або на рахунок витрат (949).

ПДВ

За пп. «а» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю).

При цьому, згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

В тому числі постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

Своєю чергою, відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Тобто фактично за договором товарної позики поверненню підлягають аналогічні товари, а не саме ті, що були передані у позику.

Отже, з метою оподаткування ПДВ операція з передачі товару за договором позики вважається операцією з постачання, а відповідно на дату такої передачі, власник товару складає на отримувача ПН як на постачання йому таких товарів і реєструє її в ЄРПН.

Подальше повернення позичальником товару також призводить до виникнення у нього ПЗ з ПДВ і складання ПН відповідно до номенклатури товарів, що будуть повернуті (адже повернутись можуть і інші аналогічні товари).

Разом з тим, як особа, що передає товари у позичку, так і отримувач позички мають право на ПК з ПДВ зазначеній у ПН при передачі/поверненні товару.

У разі постачання товарів за договорами товарної позики, умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині відсотків за таким договором вважається дата їх нарахування (пп. 187.3 ПКУ).