• Посилання скопійовано

Безоплатне харчування працівників та харчування за плату: як облікувати?

Підприємство - платник ПДВ закуповує готові обіди для працівників (у неплатника ПДВ). Як правильно обліковувати такі обіди при безоплатній роздачі працівникам, та на платній основі із подальшим утримання вартості обідів із зарплати? Чи буде виникати дохід при другому варіанті?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Безоплатне харчування працівників за принципом шведського столу

Щодо харчування працівників податківці видавали досить багато листів. Зокрема, в ІПК від 03.06.2019 р. №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК вони роз’яснили деякі терміни.

Визначення понять «шведський стіл», «харчування за принципом «шведського столу» та «громадське харчування» не передбачено положеннями ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України. На практиці під таким типом харчування розуміють надання працівникам вільного доступу до певної загальної кількості порцій харчування, при цьому не контролюється кількість порцій, що отримує кожний працівник.

Визначення поняття доходу з джерелом походження з України наведено у пп. 14.1.54 ПКУ – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Також ст. 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. Водночас ч. 7 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується КМУ (Постанова №1170). І ось цей перелік не включає витрати на безоплатне харчування.

І ось спираючись на це ДПС зазначає, що оскільки безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл») забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором. А ще вартість такого доходу є базою нарахування ЄСВ.

При цьому, оскільки у п. 164.2 ПКУ саме такого виду доходу не передбачено, податківці класифікували його як інші оподатковані доходи (пп. 164.2.20 ПКУ).

Нагадаємо, що раніше податківці класифікували такий дохід як додаткове благо. Однак Харківський апеляційний адміністративний суд у Постанові у справі №820/764/18 з ними не погодився і скасував консультацію фіскалів (про це ми писали тут). Після такого рішення суду податківці змінили свій підхід до питання і почали класифікувати такий дохід як інші доходи.

 

А як же бути з персоніфікацією доходу?

Та навіть, якщо погодитись із тим, що дохід у вигляді безоплатного харчування (якщо воно не передбачено законодавством з охорони праці) є оподаткованим – а це так, залишається проблема відсутності механізму його оподаткування.

Адже, щоб утримати ПДФО та ВЗ, або нарахувати ЄСВ, потрібно, щоб одночасно виконувалось дві умови:

  • було чітко визначено, хто такий дохід отримав;
  • було чітко визначено, в якій сумі було надано такий дохід.

Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним з них окремо. І тут вже груповий підхід не працює.

У коментованій консультації податківці зазначили, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їх думку, положення колективного договору (зокрема, в частині відсутності персоніфікації харчування, яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб.

Окрім цього податківці зазначили, що:

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких відноситься і надання доходу з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

З таких роз’яснень можна зробити лише один висновок: якщо вам треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме буде ділитися загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.

Зі свого боку, ми можемо запропонувати визначити загальну вартість порцій харчування, що пропонуються для працівників за принципом «шведського столу», та розділити її на кількість працівників, на яку ця кількість порцій розрахована. Таким чином, ми отримаємо вартість «вхідного квитка» на обід, яка і буде об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а також для нарахування ЄСВ.

Якщо безоплатне харчування надається працівникам індивідуально, то його оподаткування ведеться аналогічно, але проблеми персоніфікації доходу вже немає.

Також читайте інші наші матеріали про харчування працівників тут, туттут та тут.

Надання харчування працівникам на платній основі не є доходом працівників, адже по суті це є продажем готових страв працівникам. Про продаж товарів в рахунок заробітної плати ми писали у ДК №06/2015. Ця стаття ще є актуальною, тому що у цьому питанню практично змін не було.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Місячний шляховий лист у 2026 році: ризики ДПС і як їх уникнути? (аудіоверсія)
    На підприємстві наказом затверджено ведення місячного шляхового листа для одного автомобіля, яким користуються директор і працівники під час службових поїздок по Україні. Які податкові ризики виникають при такому підході з боку контролюючих органів та які практичні рекомендації дозволять їх мінімізувати, зберігаючи місячну форму обліку?
    05.05.2026195
  • Придбання автомобіля в лізинг: що в обліку?
    Підприємство придбало автомобіль у лізинг. 50% його вартості сплачено власними коштами. До моменту повної оплати право власності на автомобіль належить лізингодавцю. Як підприємству відобразити таку операцію в бухобліку? Чи потрібно вводити автомобіль в експлуатацію?
    05.05.202639
  • Які наслідки прийняття рішення про достроковий продаж ОВДП?
    Підприємство придбало ОВДП 30.03.2026 р. Їх розміщення відбулося протягом лютого - березня 2026 р. Дата погашення - 24.03.2027 р. У разі прийняття рішення про достроковий продаж частини ОВДП до дати їх погашення, якими документами слід оформити таке рішення та які наслідки в обліку?
    04.05.202622
  • ОВДП придбано 30.03.2026 року: чи розраховувати амортизацію премії на 31.03.2026 року?
    Підприємство придбало ОВДП 30.03.2026 р. Їх розміщення відбулося протягом лютого - березня 2026 р. Дата погашення - 24.03.2027 р. Чи необхідно розраховувати амортизацію премії ОВДП із використанням ефективної ставки на 31.03.2026 р.? Якщо так - як це зробити?
    04.05.202633
  • ОВДП придбано 30.03.2026 р.: чи потрібно на 31.03.2026 р. розраховувати купонний дохід?
    Підприємство придбало ОВДП 30.03.2026 р. Їх розміщення відбулося протягом лютого–березня 2026 р. Чи потрібно на дату балансу (31.03.2026 р.) додатково розраховувати накопичений купонний дохід (НКД), якщо оцінка здійснюється за «брудною» (dirty) ціною?
    04.05.202626