Відповідно до п. 4 П(С)БО 7, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Як бачимо, ключовим моментом тут є саме очікуваний строк корисного використання об’єкта, який обов’язково має бути більше року.
Щодо вартості того об’єкта, відносно якого розглядається питання віднесення його до кладу основних засобів, то в бухгалтерському обліку нижню межу цієї вартості підприємство встановлює самостійно – відповідно до п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то воно має право не коригувати фінрезультат з метою оподаткування, якщо його річний дохід менше 20 млн грн і відповідна позначка проставлена у декларації з податку на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). В цьому випадку підприємство не веде податковий облік основних засобів і йому не потрібно брати до уваги норми ст. 138 ПКУ.
В разі, якщо річний дохід підприємства більше 20 млн грн, то воно повинно зважати на норми ст. 138 ПКУ та взяти до уваги податкове визначення основних засобів у пп. 14.1.138 ПКУ - основні засоби – це, зокрема, матеріальні активи (крім зокрема матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Як бачимо, у податковому обліку ОЗ теж є критерій строку корисного використання об’єкта, який повинен бути більше року.
Таким чином, якщо приміщення планується орендувати не більше 5-6 місяців, то після закінчення строку оренди сторони можуть узгодити подальші варіанти дій щодо встановленої сигналізації (в залежності від того, чи може вона фізично бути демонтованою з цього приміщення та встановлена на інше приміщення):
А) сигналізація залишається у цьому приміщенні, при цьому орендодавець не компенсує орендарю її вартість;
Б) сигналізація демонтується з цього приміщення і залишається у орендаря, після чого вона вже не буде використовуватися за призначенням і не буде продана;
В) сигналізація залишається у цьому приміщенні, і при цьому орендодавець компенсує орендарю її вартість, узгоджену сторонами, тобто відбувається по суті продаж сигналізації орендодавцю;
Г) сигналізація демонтується з цього приміщення і залишається у орендаря, який може встановити її на інше приміщення, або продати тощо.
Звісно, це не всі можливі варіанти, проте вони найбільш ймовірні.
Для того, щоб обрати правильний порядок обліку витрат на встановлення сигналізації, слід визначитися з одним з варіантів її подальшого використання вже на етапі її встановлення, тобто при введенні в експлуатацію вже потрібно знати подальшу долю сигналізації. Для цього потрібно заздалегідь узгодити всі питання з орендодавцем.
В залежності від обраного варіанту витрати на встановлення сигналізації можуть сформувати об’єкт основних засобів або стати витратами звітного періоду – див. таблицю.
Таблиця
Облік витрат на встановлення сигналізації в орендованому приміщенні
|
Варіант використання сигналізації після закінчення договору оренди |
Бухоблік витрат на встановлення сигналізації |
|
А) сигналізація залишається в орендованому приміщенні, при цьому орендодавець не компенсує орендарю її вартість |
Витрати на встановлення сигналізації визнаються витратами звітного періоду на утримання орендованого приміщення: Дт 23, 91-94 Кт 631 – рахунок дебету обирається в залежності від напрямку використання приміщення. |
|
Б) сигналізація демонтується з цього приміщення і залишається у орендаря, після чого вона вже не буде використовуватися за призначенням і не буде продана |
|
|
В) сигналізація залишається у цьому приміщенні, і при цьому орендодавець компенсує орендарю її вартість, узгоджену сторонами |
Створення одного об’єкта ОЗ з подальшим продажем орендодавцеві: Дт 152 Кт 631 – акумулювання витрат на монтаж сигналізації в цілому; Дт 104 Кт 152 – введення в експлуатацію готового об’єкта «сигналізація», без деталізації на окремі складові, Дт 23, 91-94 Кт 131 – нарахування амортизації протягом дії договору оренди приміщення. Строк корисного використання сигналізації обирається виходячи з планового строку, протягом якого може відпрацювати встановлене обладнання в звичайних умовах, без врахування строку дії договору оренди приміщення. Після закінчення строку оренди сигналізація продається орендодавцю за вартістю, що узгоджена сторонами. Більш докладно про облік продажу основних засобів читайте у матеріалі.
|
|
Г) сигналізація демонтується з цього приміщення і залишається у орендаря, який може встановити її на інше приміщення |
Створення одного об’єкта ОЗ: Дт 152 Кт 631 – акумулювання витрат на монтаж сигналізації в цілому; Дт 104 Кт 152 – введення в експлуатацію готового об’єкта «сигналізація», без деталізації на окремі складові, Дт 23, 91-94 Кт 131 – нарахування амортизації протягом дії договору оренди приміщення. Строк корисного використання сигналізації обирається виходячи з планового строку, протягом якого може відпрацювати встановлене обладнання в звичайних умовах, без врахування строку дії договору оренди приміщення. Після закінчення строку оренди приміщення сигналізація може бути перенесена на інше приміщення. Якщо між демонтажем та встановленням сигналізації на інше приміщення минає більше трьох місяців, об’єкт ОЗ може бути законсервовано та на строк консервації призупиняється нарахування амортизації. Більш докладно про консервацію ОЗ – тут та тут.
|