Облік продажу корпоративних прав

Відповідно до ч.1 ст. 167 ГКУ та до пп. 14.1.90 ПКУ, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 

Згідно з п. 4 П(С)БО 13, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Тобто придбані корпоративні права належать до фінансових інвестицій. 

Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції (у тому числі й корпоративні права) первісно оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Облік фінансових інвестицій ведуть за правилами П(С)БО 12. Так, п. 8 П(С)БО 12 фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображають за справедливою вартістю.

А відповідно до п.4 П(С)БО 13 в бухгалтерському обліку корпоративні права класифікуються також як фінансові інвестиції, адже це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. 

Тож, враховуючи вищезазначене та керуючись п. 2.12 Методрекомендацій №433, придбані корпоративні права їх власник відображає як фінансову інвестицію на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», за умови, якщо корпоративні права придбаваються для утримання на строк більше 1 року, а саме на субрахунку 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

Що стосується курсових різниць, то відповідно до п. 7 та п. 8 П(С)БО 21 вони нараховуються лише за монетарними статтями. До монетарних відносять статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21). 

Тобто, на заборгованість перед продавцем в іноземній валюті курсові різниці потрібно  обчислювати, оскільки вона має монетарний характер, у разі, якщо до покупця спочатку перейде право власності на корпоративні права, а оплатить пізніше.

При цьому курсові різниці за такою заборгованістю є неопераційними і відображатимуться у складі інших доходів і витрат (п. 8 П(С)БО 21): позитивні курсові різниці на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці», а від'ємні – на субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Якщо ж покупець спочатку перерахує оплату за корпоративні права і лише після цього їх отримає, то курсові різниці із заборгованості нерезидента не розраховуватимуться, оскільки ця заборгованість буде не монетарною.

Курсова різниця від зміни курсу валют визначається на кожну дату балансу і дату проведення господарської операції. 

У ПКУ не передбачено жодних коригувань фінансового результату за операціями з придбання корпоративних прав. Тому всі платники податку на прибуток показують їх в обліку за бухгалтерськими правилами.

Згідно з пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України оподатковуються за ставкою 15%, включають прибуток від здійснення операцій або з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або з інших корпоративних прав. Тобто, резидент, який виплачує доходи нерезиденту від проданих корпоративних прав, зобов'язаний утримати податок на доходи нерезидента. Також нерезидент може бути звільнений від оподаткування надавши довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України (пп. 103.4 ПКУ).