Витрати на монтаж обладнання власного виробництва, яке постачається покупцю: що в обліку?

Запитання:

Виробниче підприємство реалізує обладнання власного виробництва згідно з договором постачання. Цим договором передбачено монтаж обладнання після його постачання покупцеві в обумовлений у договорі термін. Вартість даних робіт включена в ціну реалізованого обладнання. Реалізація обладнання оформляється видатковою і транспортною накладною за ціною згідно з договором на дату відвантаження, за фактом монтажу обладнання підписується акт проведення монтажних робіт (без вартості) або інший документ, обумовлений з покупцем в договорі, який підтверджує виконання зобов'язань з проведення монтажу обладнання. Термін проведення монтажу обумовлюється в кожному окремому випадку залежно від вимог покупця та складності робіт і може тривати декілька місяців, до повного приймання робіт покупцем. Як в бухобліку підприємству відображати витрати на монтаж обладнання згідно з цим договором (період віднесення на витрати, рахунки бухобліку, проведення)? При цьому монтажні витрати містять: витрати на відрядження виробничого персоналу, який здійснює монтаж; витратні матеріали та додаткові комплектуючі.

Відповідь:

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством самостійно з урахуванням технічних вимог (правил, стандартів тощо), а також виду, способу та технології виробництва.

Нормами п. 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, в ситуації, що розглядається, витрати на монтаж реалізованого покупцю обладнання включаються до складу витрат на збут у періоді, коли вони були здійсненні.

Перелік витрат на збут (витрат, що пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, товарів, робіт, послуг) наведено в п. 19 П(С)БО 16. До витрат на збут, зокрема, належать:

• оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
• витрати на передпродажну підготовку товарів;
• витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
• витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
• інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на однойменному рах. 93. За дебетом рахунку 93 відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом їхнє списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Відповідно до пп. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

В бухгалтерському обліку витрати на монтаж реалізованого обладнання відображаються таким чином (суми умовні):