Списання дебіторської заборгованості боржника, визнаного банкрутом

Бухоблік списання дебіторської заборгованості

Якщо відповідно до п. 11 П(С)БО 10 списання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться за рахунок резерву сумнівних боргів, то заборгованість виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву: Дт 38  Кт 361; у разі недостатньої суми нарахованого резерву безнадійну дебіторську заборгованість списують на інші операційні витрати: Дт 944 Кт 361, але лише ту суму, що перевищує резерв. Поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, в разі визнання її безнадійною списують з балансу: Дт 944 Кт 371 (377, 34).

Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому рахунку 071. На цьому рахунку, в даному випадку, сума буде обліковуватись до внесення запису до ЄДР про ліквідацію такого суб’єкта господарювання (а раптом повернуть товар чи компенсують збитки), а після цього списується за Кт 071. У разі повернення раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості її включають до складу інших операційних витрат Дт 30,31 Кт 716.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство податкові різниці не застосовує, то на фінансовий результат списання дебіторської заборгованості має вплив виключно за наведеними вище правилами бухгалтерського обліку.

Що ж до тих платників податку, що зобов’язані (або самостійно прийняли рішення) застосовувати податкові різниці, то вони мають звернути увагу на коригування ФР до оподаткування, передбачені пп. 139.2.1 та 139.2.2 ПКУ:

фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(с)БО або МСФЗ;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Своєю чергою, пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ встановлено, що безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Таким чином, у разі списання такої заборгованості в межах резерву сумнівних боргів платник податку у звітності з податку на прибуток коригує у бік зменшення ФР до оподаткування на суму такої заборгованості. Збільшувати ФР до оподаткування при цьому не потрібно, оскільки його було збільшено під час створення резерву.

Якщо ж заборгованість списується понад суму резерву (або списується заборгованість, щодо якої створення резерву не передбачено), фінансовий результат до оподаткування необхідно одночасно як збільшити (на суму списаної дебіторської заборгованості не за рахунок резерву) та зменшити на всю суму такої заборгованості.

Зверніть увагу, що зменшення ФР до оподаткування здійснюється лише за умови набуття суб’єктом господарювання статусу банкрута або його ліквідації.

Які документи підтверджують статус банкрутства?

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону №2343, банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. 

Відповідно, банкрут – це боржник, який підлягає ліквідації через таку втрату платоспроможності. І статус банкрута підтверджується відповідною постановою господарського суду. 

ПДВ

Податківців у підкатегорії 101.06 "ЗІР" зазначили, що незалежно від того, чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості.