Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж картоплі, овочів, баштанних культур, ягід, плодів, винограду, горіхів, грибів, плодів цитрусових, субтропічних та тропічних культур, дикорослих плодів і ягід у свіжому, сушеному, свіжозамороженому, переробленому та консервованому виді (далі – плодоовочева продукція) регламентують Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, затверджені наказом Мінекономіки від 08.07.1997 р. №344 (далі – Правила №344). Ці Правила також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів і рівня торговельного обслуговування.
Відповідно до пунктів 21, 29 та 55 Правил №334 забороняється продаж плодоовочевої продукції неналежної якості, неналежного товарного вигляду та строк придатності яких минув.
За реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації, а також за реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей нормами пунктів «б» та «в» ч. 2 ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. №4004-XII передбачена адміністративна відповідальність. За порушення санітарного законодавства до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, та застосовуються фінансові санкції у розмірі 100% вартості реалізованої продукції.
Тому списання зіпсованої плодоовочевої продукції ніяк не уникнути.
На сьогодні законодавством України норми природного убутку плодоовочевої продукції не визначені. При цьому наказ Мінторгу СРСР «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування» від 02.04.1987 р. №88 (далі – Наказ №88) застосовується у господарській діяльності підприємств за умови, що він не суперечить Конституції і законам України.
Норми природного убутку овочів та плодів свіжих наведено у додатку 6, а Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібнооптових базах і в коморах підприємств громадського харчування (далі – Інструкція №88) у додатку 7 Наказу №88.
Відповідно до п. 4 Інструкції №88 встановлені норми є граничними і застосовуються тільки у тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів виявиться недостача у порівнянні з обліковими залишками.
Природний убуток товарів списується за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм.
Списання природного убутку товарів може здійснюватися лише після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку.
Списання з матеріально відповідальних осіб нестачі товарів у межах встановлених норм природного убутку здійснюється за цінами, за якими товари було оприбутковано. Товарні втрати відносяться на витрати за покупними цінами. Різниця між покупними і роздрібними цінами відноситься на рахунок торговельних знижок (надбавок).
Норми застосовуються по товарах, відпущених за звітний період, незалежно від термінів зберігання цих товарів на базі і в коморі. Розмір природного убутку визначається для кожного товару окремо (п. 6 Інструкції №88).
Розмір природного убутку за час між двома суміжними інвентаризаціями (звітний період) визначається на основі розрахунків, зроблених бухгалтерією підприємства (організації) за участю матеріально відповідальних осіб і затверджених керівником підприємства (організації). Якщо керівник (директор) торговельного підприємства одночасно матеріально відповідальна особа, розрахунок затверджується керівництвом вищої організації (п. 6 Інструкції №88).
При цьому в п. 11 Інструкції №88 зазначено: щодо товарів, не включених у додаток 6 до Наказу №88, норми природного убутку застосовуються в розмірі 40% від норм, встановлених для роздрібної торговельної мережі (додаток №1 до Наказу №88).
Нагадаємо, що відповідно до п. 2.5. розд. ІІ Положення №879 інвентаризаційна комісія, зокрема:
- розглядає причини виявлених нестач та втрат від псування активів;
- формує пропозиції щодо списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей;
- зазначає причини та вжиті заходи щодо запобігання таким втратам і нестачам;
- відображає відповідну інформацію у протоколі.
Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.
У протоколі, зокрема, наводяться: причини нестач, втрат, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності (п. 1 розд. IV Положення №879).
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. №671/97-ВР (далі – Закон №591) та п. 3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
17.03.2020 р. Верховна Рада України ухвалила Закон №530, яким внесено зміни до Закону №671 та включено до списку форс-мажорних обставин карантин.
Сьомий апеляційний адміністративний суд у Роз'ясненні від 27.03.2020 р. повідомляє, що просто існування таких обставини не є форс-мажором.
Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати.
Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання.
Як одержати сертифікат про форс-мажор через карантин: роз'яснює ТПП див. тут.
Відповідно до абз. 2-4 п. 5.7 Методичних рекомендацій №2 нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом однойменного субрахунку 947.
Якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, яка за розрахунком належить до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані.
В п. 24 Методичних рекомендацій №145 зазначено, що втрати від псування цінностей, що виявлені в процесі збереження та реалізації відносяться до складу інших операційних витрат.
При цьому кореспонденція рахунків з обліку витрат діяльності торговельних підприємств наведена у пунктах 4.8-4.10 додатку Методичних рекомендацій №145 передбачає відображення:
- нестачі товарів (продукції) в межах норм природного убутку при зберіганні та реалізації за ДТ 902 та КТ 28;
- втрати товарів понад норм природного убутку при зберіганні та реалізації за ДТ 947 та КТ 28.
Витрати з утилізації списаної плодоовочевої продукції також відображаються в складі інших операційних витрат за ДТ субрахунку 949.
Щодо ПДВ
Положення пп. «г» п. 198.5 ПКУ зобов'язують платника податку нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, придбаними з ПДВ, у разі якщо починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Господарською діяльністю в 14.1.36 ПКУ визначена діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Згідно з п. 189.1 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.
ДФС в ІПК від 16.09.2019 р. №273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК повідомляє, якщо надалі товари списуються з балансу у зв'язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ та скласти зведену податкову накладну.
В ІПК від 23.03.2020 р. №1197/6/99-00-07-03-02-06/ІПК ДПС також повідомляє, що при списанні товарно-матеріальних цінностей податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів.
У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Чи стане підставою у разі списання зіпсованої плодоовочевої продукції в період оголошеного Кабміном карантину сертифікат ТПП про форс-мажор через карантин для незастосування вимог пп. «г» п. 198.5 ПКУ можна дізнатися шляхом звернення до контролюючих органів за наданням безоплатної ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 52.1 ПКУ).
Згідно з п. 52.4 ПКУ індивідуальні податкові консультації надаються:
- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
- у письмовій формі – контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
