У бухгалтерському обліку позичальник допомоги керується нормами П(С)БО 11 і включає суму отриманої позики до складу своїх зобов’язань. А надавач позики керується П(С)БО 10 і відображає надану допомогу як дебіторську заборгованість.
Також тут має фігурувати й П(С)БО 13, адже йдеться про фінансове зобов’язання (оскільки є контрактним зобов’язанням передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству згідно з п. 4 П(С)БО 13) та фінансовий актив (адже є контрактом, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства згідно з п. 4 П(С)БО 13).
Облік в отримувача позики
Оскільки отримувач довгострокової позики має відобразити зобов’язання її погасити за теперішню вартістю грошей, які він віддасть у майбутньому, в нього виникає дисконт — дохід.
Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Що слід розуміти під внесками — не прописано у нормах П(С)БО. Не допомагають у цьому й рядки форми 4 «Звіт про власний капітал».
Так, відповідно до цієї форми фінзвітності внески учасників включають внески до капіталу (рядок 4240) та погашення заборгованості з капіталу (4245).
Чи можна під внесками розуміти дисконт (різницю між номінальною та теперішньою вартістю)? Тут, оскільки затвердженої методики немає, маємо дві позиції.
Позиція 1. Дисконт слід розуміти як внесок до власного капіталу, адже якщо позика надається за неринковими умовами (тобто без відсотка чи із незначним відсотком), то надання позики від засновника є його внеском до капіталу. А тому він не має потрапляти на доходи отримувача позики, а проходити через капітал (приміром, субрахунок 425 «Інший додатковий капітал» (радимо саме цей субрахунок) чи субрахунок 422 «Інший вкладений капітал»).
При цьому надалі питань з амортизацією такого дисконту не зменшується. Тут також два варіанти:
1) амортизувати шляхом зменшення раніше нарахованого додаткового капіталу;
2) або визнавати все-таки фінвитрати. Адже амортизацію дисконту не можна прирівняти до вилучення капіталу. Тоді як витрати — це або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).
Прибічники такої логіки спираються на норми МСФЗ. Так, у п. 109 МСБО 1 зазначено, що зміни у власному капіталі суб’єкта господарювання за період між початком та кінцем звітного періоду відображає збільшення чи зменшення чистих активів протягом періоду. За винятком змін, які є наслідком операцій з власниками, що діють згідно з їхніми повноваженнями власників (таких як внески до власного капіталу, повторні придбання власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання і дивіденди), а також витрат на операції, прямо пов’язаних з такими операціями, загальна зміна у власному капіталі протягом періоду відображає загальну зміну доходу та витрат, включаючи прибутки та збитки, отримані в результаті діяльності суб’єкта господарювання протягом періоду.
Тому є думка, що якщо позику надає особа, яка підкреслює, що є засновником, то дисконт має відображатися через власний капітал. До речі, й Інструкція №291 передбачає таку кореспонденцію рахунків, як Д-т 50, 55 К-т 42.
До речі, якщо говорити про безповоротну фіндопомогу, то саме те, що позика отримується від власника, а не від звичайної фізособи чи юрособи, підтверджує рішення про видачу такої позики в протоколі зібрання засновників. Саме при такому оформленні податківці згодилися на те, що така безповоротна допомога проходитиме через додатковий капітал, а не через доходи.
Позиція 2. Дисконт не є внеском засновника. А тому нарахування дисконту та амортизація дисконту проводиться у звичайному порядку — через доходи та витрати. Такий підхід є безпечнішим, адже на сьогодні немає методики дисконтування, і за таких умов довести, що дисконт є внеском засновника до капіталу підприємства, буде досить складно.
Приклад бухгалтерського обліку такої заборгованості ми наводили тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити