• Посилання скопійовано

Внесок ОЗ до статутного капіталу нерезидента: облік та оподаткування

Підприємство передає ОЗ та матеріали нерезиденту за кордон як внесок до статутного капіталу такого нерезидента. Який бухоблік такої операції? Які наслідки з ПДВ та податку на прибуток? Чи виникає дохід?

Бухгалтерський облік

Придбані корпоративні права належать до фінансових інвестицій. Відповідно до п. 4 П(С)БО 13, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

ОЗ, які призначаються для передачі в статутний капітал нерезидента, обліковуються на субрахунку 286. Операція з передачі майна (зокрема, ОЗ, матеріали) нерезиденту як статутного внеску в бухгалтерському обліку відображається записом Дт 943 Кт 286, 203 (списання вартості ОЗ на витрати) та Дт 377 Кт 712. Одночасно з цим робиться взаємозалік заборгованості за внесками до статутного капіталу – Дт 685 Кт 377.

Саме ж формування статутного капіталу нерезидента (виникнення права на частку у СК нерезидента) в обліку відображається записом Дт 14 Кт 685.

Зверніть увагу, що згідно з п. 6 П(С)БО 12, якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів (в даному це буде вартість, що визначена у протоколі загальних зборів засновників).

Звичайно, балансова вартість ОЗ, які вибувають в обмін на корпоративні права за справедливою (узгодженою) вартістю цих активів, може від них відрізнятися (про це ми більш детально писали тут).

Таким чином, підприємство визнає дохід, виходячи з вартості ОЗ встановленої установчими документами такого нерезидента – тобто сума, яку засновниками оцінено ОЗ, які вносяться до статутного капіталу нерезидента.

 

Прибуток

У ПКУ не передбачено жодних коригувань фінансового результату за операціями з придбання корпоративних прав. Тому всі платники податку на прибуток показують їх в обліку за наведеними вище бухгалтерськими правилами.

Проте платникам податку, що коригують ФР до оподаткування, варто зважати, що в ПКУ передбачено ряд різниць, що пов’язані із вибуттям ОЗ, зокрема:

  • фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (пп. 138.1 ПКУ);
  • фінрезультат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень пп. 138.3 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (пп. 138.2 ПКУ).

 

ПДВ

Як зазначено у пп. 196.1.1 ПКУ, не є об'єктом оподаткування операції з продажу за кошти корпоративних прав та їх обміну на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Проте відповідно до пп. «г» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з вивезення товарів за межі митної території України (тобто операція з експорту).

Своєю чергою, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань (а отже, і курсу для визначення бази оподаткування ПДВ) у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена згідно з вимогами митного законодавства (пп. «б» пп. 187.1 ПКУ).

Також слід пам’ятати, що база оподаткування ПДВ у разі експорту товарів не може бути меншою за мінімальну, встановлену пп. 188.1 ПКУ. А саме: у разі продажу придбаних товарів – не нижче за ціну придбання, а для самостійно виготовлених товарів – не нижче за їх звичайну ціну. Крім того, потреби складати другу податкову накладну на суму перевищення експортованих товарів немає, оскільки до суми перевищення теж застосовують нульову ставку ПДВ.

Порядок складання ПН на експорт ми наводили тут.

Крім цього, наголосимо, що операції з експорту товарів не включаються до переліку операцій, зазначених у п. 198.5 ПКУ, а отже, якщо ОЗ та матеріали, що передаються до статутного капіталу нерезидента було придбано з ПДВ, то за операціями з їх експорту "компенсуючі" податкові зобов'язання нараховувати не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»