• Посилання скопійовано

Поворотна фіндопомога від засновника: чи потрібно нотаріально посвідчувати договір?

Чи потрібно нотаріально посвідчувати договір про надання ПФД засновником у сумі 200 тис. грн? Який бухгалтерський облік такої операції?

Нотаріальне посвідчення договору ПФД

Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Своєю чергою, термін «поворотна фінансова допомога» — це лише податковий термін. У цивільному законодавстві вона відповідає терміну «безпроцентна грошова позика» (ст. 1048 ЦКУ).

Отже, при оформленні договору про надання поворотної фінансової допомоги фактично має місце договір позики. Утім, позаяк у вітчизняному законодавстві зміст договору має перевагу над його назвою, то не так важливо, як ви цей договір назвете. Головне, щоб він містив усі обов'язкові норми, властиві договору позики (зокрема, зазначаються сума поворотної допомоги, термін та умови її повернення. Якщо допомога повертатиметься частинами, то має бути передбачено графік її повернення).

За загальним правилом, відповідно до п. 4 ст. 203 ЦКУ правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зокрема, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ПКУ (які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення), належить вчиняти у письмовій формі.

Тож, договір про надання ПФД фізичною особою (засновником) юридичній слід вчиняти виключно в письмовій формі.

Що ж до порядку обов’язкового нотаріального посвідчення договорів, укладених у письмовій формі, то ст. 209 ЦКУ каже наступне. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Що ж до договорів позики, то в обов’язковому порядку за законодавством підлягають нотаріальному посвідченню лише:

  • договір позики будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк 3 роки і більше;
  • договір позики транспортного засобу за участю фізичної особи.

Таким чином, якщо ані підприємство, ані засновник не вимагають нотаріального посвідчення договору про надання ПФД, то такий договір може бути укладено у письмовій формі без нотаріального посвідчення, не залежно від його суми.

Проте нагадаємо, що на суму внесеної (та поверненої) готівкою в касу підприємства ПФД фізособою поширюються готівкові обмеження у розмірі 50 000 гривень протягом одного дня від однієї особи. При внесенні коштів фізособою на рахунок юрособи (наприклад, через касу банку) такі обмеження не застосовуються.

 

Бухгалтерський облік

Сума отриманої ПФД підприємством не включається до складу доходу, оскільки вона не призводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Для відображення позик залежно від строків, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки:

  • 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
  • 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
  • 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув).

Отже, отримання короткострокової ПФД в обліку відображається записом Дт 311 Кт 685, а повернення Дт685 Кт 311.

А якщо строк повернення такої ПФД перевищує 12 календарних місяців, то надходження таких коштів відображається записом Дт 311 Кт 55, а в році її повернення вона переводиться у склад поточної заборгованості записом Дт 55 Кт 611. ЇЇ погашення відображається записом Дт 611 Кт 311.

Зверніть увагу, що у разі, якщо строк повернення ПФД більше одного року, заборгованість підприємства за нею є довгостроковою і вимагає дисконтування (детальніше про це ми писали тут).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    Сьогодні 13:2310
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    Сьогодні 12:0620
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    Сьогодні 10:196
  • Нерезидент надав знижку на послуги: нюанси обліку та оподаткування
    Підприємство 22.02.2024 р. отримало експедиторські послуги від нерезидента - 1000 євро. ПН зареєстровано за датою першої події. Нерезидент 15.03.2024 р. надав знижку 200 євро. Окремо це було зафіксовано у додатковій угоді та складено акт коригування. Оплата ще не проводилась. Як відобразити дане коригування в обліку?
    23.04.202414
  • Як відобразити в обліку ВПА, якщо підприємство отримало податковий збиток?
    Підприємство отримало збиток за результатами звітного року в сумі 600 тис. грн. Податковий збиток складає 100 тис. грн (збільшуючі постійні різниці 300 тис. грн, тимчасові 200 тис. грн). Як в обліку та звітності відобразити ВПА? Також підприємство утримує податок при виплаті доходів нерезиденту. Як відобразити це утримання в обліку та декларації?
    23.04.202427