Що стосується заборгованості, яка постійно пролонгується, то тут (підзаголовок «Пролонгація договору») та тут ми писали, що формально така «пролонгована» заборгованість є поточною, адже на дату балансу, коли закінчується 1 рік із дати балансу визнання поточної заборгованості, є Додаткова угода до договору, яка говорить про продовження строку погашення у 1 рік, а тому на дату балансу така заборгованість знову номінально відповідає визначенню «поточна заборгованість» у П(С)БО 11.
Втім, впевнені, що такі правовідносини будуть під прицілом податківців, адже, можливо, підприємство таким чином завуальовує визнання довгострокової заборгованості. Тоді як має спрацьовувати принцип «превалювання сутності над формою» відповідно до ст. 4 Закону про бухоблік. І, як варіант, податківці можуть перекваліфікувати поточну заборгованість у дострокову та самостійно дисконтувати її.
Втім, дисконтування заборгованості із засновниками має певні особливості. Незабаром ми детально розкажемо про них в окремому матеріалі, наразі ж коротко відмітимо ці нюанси.
Підхід 1. Дисконт слід розуміти як внесок до власного капіталу, а тому він не має потрапляти на доходи отримувача позики, а проходити через капітал (наприклад, субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»). При цьому, надалі питань із амортизацією такого дисконту не зменшується, тож тут також 2 варіанти: амортизувати шляхом зменшення раніше нарахованого додаткового капіталу або визнавати все-таки фінвитрати.
Підхід 2. Дисконт не можна кваліфікувати як внесок до власного капіталу, а тому дисконт відображається у доходах, а його амортизація – у витратах.
Операція дисконтування при одноразовому платежі наприкінці строку зводиться до формули:
PV = FV / (1 + i)n
де:
- PV – теперішня вартість;
- FV – майбутня вартість;
- і – ставка дисконтування;
- n – строк (число періодів).
Зауважимо, що якщо відповідно до умов договору заборгованість погашається не одноразово у кінці строку, а поступово частинами, то у такому разі теперішню вартість заборгованостей слід розраховувати окремо для кожного платежу. А потім визначити суму теперішньої вартості кожного платежу.
Таким чином, з однієї сторони формально щорічна пролонгація ПФД від засновника не змінює статусу такої заборгованості – вона є поточною кожен рік. Втім, якщо податківці будуть намагатися перекваліфікувати такі відносини у довгострокові, то, як варіант, підприємство може наполягати на позиції, що як нарахування дисконту, так й його амортизація не відобразяться на рахунках доходів та витрат та не впливають на фінрезультат до оподаткування.
Радимо закріпити саме такий підхід щодо дисконтування заборгованості із засновниками у наказі про облікову політику.
Втім, зауважимо, що консультанту невідома однозначна позиція податківців та судів щодо дисконтування заборгованості, що виникає із засновниками. Не виключаємо, що звичайно ж, податківцям й у випадку із засновниками сподобається підхід, у якому дисконт та амортизація слід визначати через доходи та витрати. Якщо так, то аби уникнути дисконтування, слід доводити, що пролонгація не робить заборгованість довгостроковою.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити