Чи можна зробити залік заборгованостей за договором управління майном?

Правові основи договору управління майном викладено у ст. 1029 - 1044 ЦКУ. Сторонами договору є установник - власник майна та управитель.

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з пп. 64.6 ПКУ на обліку в органах ДПС повинні перебувати договори управління майном. Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. При взятті на облік управителю майна (на окремий договір управління) надається реєстраційний (обліковий) номер платника ПДВ.

Зверніть увагу, у ПКУ не має окремої норми, яка визначала б порядок оподаткування податком на прибуток діяльності, що здійснюється за такими договорами. Кодекс не містить положень щодо окремого обліку результатів діяльності за договорами управління майном. Це означає, що винагорода за управління майном в обліку управителя враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Операції, які відбуваються в обліку сторін, це:

• прибуток, отриманий установником за договором управління (за умовами запитання - це фізособа);
• винагорода, отримана управителем за управління майном (за умовами запитання - це юрособа, платник податку на прибуток);
• операції з отримання коштів від установника для відшкодування необхідних витрат, які понесені управителем або для перерахування їх підрядникам (третім особам) з метою проведення ремонту майна, отриманого управителем за договором управління (додатково див. ІПК від 18.09.2019 р. №292/6/99-00-07-01-01-15/ІПК).

Також немає жодного нормативного документа або методрекомендацій, які регулюють питання бухобліку та відображення операцій з управління майном.

Але згідно з ч. 3 ст. 1030 ЦКУ:

• майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя;
• майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік;
• розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Отже, доходи (вигода) від управління майном та витрати, понесені управителем та відшкодовані установником, не відображаються у Звіті про фінрезультати управителя. Проте винагорода (плата) за управління майном є доходом управителя і буде відображена у Звіті про фінрезультати.

Управитель майна для цілей оподаткування і з точку зору бухобліку - це різні особи, оскільки договір управління реєструється окремо як платник ПДВ з іншим ІПН.

Управитель отримане майно в управління відображає на позабалансовому субрахунку 025 «Матеріальні цінності довірителя». Управитель не може відображати отримане майно на своїх балансових рахунках, оскільки до нього не переходить право власності.

Далі всі доходи, витрати, активи та зобов'язання, які виникають у процесі управління  відображаються на окремих субрахунках.

Доходи отримані за договором управління належать установникові управління (або вигодонабувачу), тому згідно з п. 6.2 П(С)БО 15 не визнаються доходами управителя.

Якщо витрати, пов’язані з управлінням підлягають відшкодуванню (це встановлено договором), важливо розрахунок таких сум підтверджувати окремим звітом або  актом із підтвердними документами. І такі витрати не визнаються витратами управителя згідно з п. 9.1 П(С)БО 16.

У фінансовій звітності управителя відображається лише дохід від надання послуг з управління майном.

Залік заборгованостей

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 510 ЦКУ, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

А далі ст. 601 ЦКУ уточнює, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Залік зустрічних вимог може проводитись після звірки заборгованостей і за заявою одною із сторін. Заборгованості повинні бути:

• зустрічні (підставою виникнення є різні типи договорів);
• однорідні.

Якщо підприємство є дебітором і кредиторм перед установником власником майна в бухобліку здійснюється згортання дебіторської і кредиторської заборгованості, за якою робиться взаємозалік.

У податковому обліку залік не відобразиться жодним чином, все за правилами бухобліку.

ПДВ

Щодо питання ПК у власному обліку управителя слід звернути увагу на один момент. Під час оприбуткування готової продукції, за першою подією згідно з пп. 198.2 ПКУ був відображений ПК.

І згідно з пп. 198.1 ПКУ до ПК відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Далі, за ситуацією, яка розглядається, готова продукція була оплачена, тільки не коштами, а взаємозаліком. Тому стверджувати, що товар отримано безоплатно, підстав не має, як і не має підстав для коригування ПК з ПДВ за ст. 192 ПКУ.

Управитель за товарною дебіторською заборгованістю нараховує за першою подією згідно з пп. 187.1 ПКУ ПЗ з ПДВ. Тому операція взаємозаліку не впливає на облік ПДВ (підстав для коригування згідно з ст. 192 ПКУ не має). 

Відображення операцій взаємозаліку зустрічних однорідних вимог