• Посилання скопійовано

Дисконтування поворотної фіндопомоги: як уникнути?

Які можливі наслідки для підприємства щодо дисконтування, якщо в договорі ПФД від засновника прописати: а) «до вимоги», без терміну повернення; б) термін повернення в договорі до 31.12.2020 р., але фактично її не буде повернено і вона перейде у протерміновану заборгованість. Буде повернено до 31.12.2023 р.; в) умови варіанту б), але не буде повернено до 31.12.2023 року?

Що стосується дисконтування довгострокової ПФД від засновника, то тут та тут ми говорили про особливості відображення дисконту у такому разі.

Так, через визначення доходів і витрат у ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 р. І НП(С)БО 1, п. 5 П(С)БО 15п. 6 П(С)БО 16 виходить, що при визнанні дисконту не має виникати дохід, а має визнаватися додатковий капітал – Кт 422.

Про наслідки амортизації дисконту взагалі окрема тема, адже існують дві позиції щодо цього:

  • коригувати визнаний раніше додатковий капітал (зменшувати його) - Дт 952 Кт 505; Дт 422 Кт 733 або відразу Дт 422 Кт 505;
  • не коригувати капітал, а визнавати поступово витрати (Дт 952 Кт 505).

Знову ж таки сподіваємося, що тут Мінфін надасть свої роз’яснення.

Варіант а): Цей варіант уникнення дисконтування ми детально аналізували тут.

Варіант б) та в): Дисконтуванню підлягає грошова дисконтована заборгованість. Поточна заборгованість - зобов'язання,  які  будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом  дванадцяти  місяців, починаючи з дати балансу (п.4 П(С)БО 11).

Тож, якщо первісно заборгованість визначена як поточна, а судячи із дати повернення позики в 31.12.2020 р., тобто через рік, то така заборгованість не дисконтується. Немає дисконтування навіть після прострочення поточної заборгованості (а вона буде простроченою, що в варіанті б), що в варіанті в)), адже після прострочення вона не переходить у склад довгострокової.
Детально про прострочену заборгованість ми писали тут.

 

На замітку!

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню,  то  його  сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11). Тож після закінчення строку давності у 3 роки, кредиторську заборгованість слід списати на доходи.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»