Повторне поліпшення орендованих ОЗ: чи можна збільшити вартість капіталізованих витрат?

Бухоблік

Згідно з абз. 2 п. 8 П(С)БО 14, затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

П(С)БО 14 не встановлює особливостей обліку повторних поліпшень, будь-яких роз’яснень із цього приводу від Мінфіну немає. Вважаємо, що як первинне поліпшення, так і повторне поліпшення стосуються одного і того ж орендованого об’єкта ОЗ, а тому повторне поліпшення варто визнати як збільшення вартості вже визнаних капітальних інвестицій (збільшення Дт 117), а не як знову окреме поліпшення. Зовсім нелогічно щоразу створювати окремі ОЗ при поліпшеннях (звичайно ж, якщо дійсно проводяться поліпшення).

Втім є норма у Методрекомендаціях №561, яку податківці трактують на свій лад та приходять до фіскального висновку.

Так, у п.21 Методрекомендацій №561 сказано теж саме, втім доповнено, що такі затрати зараховуються до складу ОЗ як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації ОЗ, наведеної в п. 7 Методрекомендацій №561.

Вважаємо, що тут як раз ситуація із проведення первісного поліпшення. Адже у орендаря при операційній оренді взагалі в обліку за П(С)БО немає ОЗ, тому вважаємо, що Методрекомендації говорять про створення нового об’єкта ОЗ. Втім, податківці читають цю норму на свій лад – при кожному поліпшенні орендованого ОЗ слід створювати окремий об’єкт ОЗ.

Так, податківці в ІПК від 16.09.2019 р. №247/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 02.09.2019 р. №9/6/99-00-07-02-02-15/ІПК прийшли до доволі фіскального висновку: вартість повторного поліпшення орендованих основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується як новий об'єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у пп. 138.3.3 ПКУ.

Таке ж роз’яснення міститься у "Віснику" від 28 вересня 2019 р. №36 (1036).

Проте зауважимо, що аби поліпшення в податковому обліку можна було визнати ОЗ, мають бути дотримані критерії визнання ОЗ відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ.

Нагадаємо!

Для цілей оподаткування основні засоби – це матеріальні активи, вартість яких вища за 6000 грн, термін служби більш ніж один рік, для використання в господарській діяльності підприємства (пп. 14.1.138 ПКУ).

Підсумуємо

Тож, якщо слідувати позиції ДПС – не всі поліпшення можуть потрапити до ОЗ, а відтак, може виникнути ситуація, коли поліпшення вартістю до 6000 грн, а тому в бухобліку є окремий новий ОЗ, а точніше МНМА (адже скоріш за все вартісна межа ОЗ та МНМА встановлена на рівні 6000 грн), втім у податковому обліку такого ОЗ немає, адже не виконуються критерії визнання ОЗ за пп.14.1.138 ПКУ. Як наслідок амортизація такого МНМА (повторне поліпшення до 6000 грн) взагалі не вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Така ситуація, вважаємо, є доволі позитивною для платників податку.

Якщо ж вартість поліпшень більша за 6000 грн, то податківці хочуть бачити окремий новий ОЗ у податковому обліку, а відтак, і новий ОЗ у бухобліку. Ми ж притримуємося позиції, що повторне поліпшення має збільшувати залишкову вартість визнаного раніше поліпшення. Втім, оскільки роз’яснень з боку Мінфіну немає, а у П(С)БО 14 цей момент чітко не визначений, то радимо звернутися до Мінфіну із цим питанням.

На останок нагадаємо, що слід розуміти під поліпшенням – а відповідно капіталізацією, а що під звичайним ремонт – визнання витрат звітного періоду, прописано у Методрекомендаціях №561. А рішення щодо того – що саме проводиться поліпшення чи ремонт – вирішує керівник.