Коли в обліку проводити списання дебіторської заборгованості за відвантажений товар?

Запитання: Підприємству за інформацією офіційного сайту держреєстру судових рішень стало відомо, що щодо  контрагента є постанова про відкриття провадження у справі про банкрутство в жовтні 2019 р. Нещодавно підприємство склало позовну заяву і відправило разом з копіями документів у суд, боржнику та розпоряднику майна. Коли в бухобліку проводити списання дебіторської заборгованості за відвантажений товар? Чи коригується (зменшується) фінрезультат до оподаткування на суму списаної в бухобліку дебіторської заборгованості, яка відповідає п. 14.1.11 ПКУ? Підприємство не створювало резерв, оскільки операції з цим покупцем були ще в серпні, а відстрочка платежу за договором становить 50 к.д.

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Нагадаємо, що банкрутом є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

У випадках, передбачених пунктами 4-7 ч. 1 ст. 83 Закону №2343, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (ч. 4 ст. 83 Закону №2343).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (абз. «з» пп. 14.1.11 ПКУ).

Підставою для зняття, зокрема юридичної особи, з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення такої юридичної особи (п. 4 ст. 13 Закону №755).

ДФС в ІПК від 28.03.2019 р. №1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомляє, що умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2019 р. №113/ІПК/26-15-12-03-11 також повідомляє, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, в ситуації, що розглядається, списання безнадійної заборгованості можливе лише після винесення постанови господарським судом про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін.

Щодо коригування фінансового результату

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів, визначено нормами п. 139.2 ПКУ.

Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Пунктом 11 П(С)БО 10 визначено, зокрема, що у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

ДФС в ІПК від 22.10.2019 р. №917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК повідомляє, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є, зокрема, припинення юридичної особи.

Таким чином, при списанні дебіторської заборгованості відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ (у разі відповідності безнадійної заборгованості ознаці пп. «з» цього підпункту за наявності підтвердних документів про припинення суб'єкта господарювання – боржника), за результатами звітного податкового періоду, в якому така заборгованість списується.

ГУ ДФС у Донецькій області в ІПК від 07.12.2018 р. №5139/ІПК/05-99-12-03-16 повідомляє, що поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості на підставі пп. 139.2.1 ПКУ.

При цьому зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.