Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦКУ предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 6 ст. 576 ЦКУ).
Положеннями ст. 586 ЦКУ та ст. 17 Закону «Про заставу» передбачено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном. Він має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у т. ч. здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.
При цьому лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним.
Норми ч. 1 ст. 587 ЦКУ зобов’язують особу, яка володіє предметом застави, якщо інше не встановлено договором:
- вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;
- утримувати предмет застави належним чином;
- негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Заставодержатель за рахунок предмета застави має право в повному обсязі задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення. До складу вимоги заставодержателя також включаються сплата процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, та витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦКУ).
Згідно з абз. 3 п. 4 П(С)БО 11 забезпеченням є зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу (п. 16 П(С)БО 11).
В бухобліку для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки) передбачено позабалансовий рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані».
Забезпечення обліковується за вартістю, вказаною в документах про забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується.
Аналітичний облік забезпечень ведеться за кожним наданим забезпеченням.
Збільшення залишку на рахунку 05 відбувається при наданні забезпечень, зменшення – при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс.
Отже, оформлення застави на основні засоби та ТМЦ не впливає на їх застосування підприємством – заставодавцем, а також на нарахування амортизації (бухгалтерської та податкової) протягом строку застави.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
