Компенсація завданої шкоди суб’єкту господарювання: облік та оподаткування

Хто сплачує?

Відповідно до п. 36.2 Закону №1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону №1961, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов’язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 Закону №1961, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

При цьому, згідно з п. 2 ст. 1187 ЦКУ шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, транспортним засобом), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, підприємство – власник автомобіля – є особою, яка визнає зобов’язання з відшкодування шкоди (в даному випадку - зобов’язання з ремонту вивіски). При цьому, порядок компенсації від страхової компанії визначається договором про страхування. Так, ним може бути передбачено як варіант, коли СК самостійно сплачують за ремонт на рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, або ж така сума може бути сплачена винною особою, а СК компанія в подальшому компенсує таку вартість.

Своєю чергою, в будь-якому випадку податкові наслідки для винуватця будуть однаковими за виключенням невеликої різниці в порядку бухобліку такої операції.

Бухоблік

В будь-якому з варіантів, коли сума реальних збитків узгоджена сторонами спору, в обліку здійснюється запис за дебетом субрахунку 949 у кореспонденції з кредитом субрахунку  685 "Розрахунки з іншими кредиторами", тобто визнаються понесені витрати одночасно зі збільшенням зобов’язань щодо відшкодування шкоди (п. 5 П(С)БО 16).

Окрім цього на дату визнання СК суми страхового відшкодування підприємство повинно визнати дохід записом: Дт 375 Кт 746. Детальніше про облік страхового відшкодування читайте тут.

Облік операцій у разі сплати за ремонт СК

Якщо в подальшому за послуги ремонту сплачує сама СК на рахунок підприємства, що буде здійснювати ремонтні роботи, то на дату такої сплати в обліку здійснюється взаємозалік за дебетом рахунку 685 та кредитом рахунку 375.

Облік операцій, якщо за ремонт сплачує винуватець, а СК компенсує

У такому разі сплата за ремонт пошкодженого майна відображається записом: Дт 685 Кт 311. А подальше отримання від страхової компанії сплаченої суми, відповідно: Дт 311 Кт 375.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Своєю чергою, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ).

Проте в даному випадку вважаємо, що така податкова різниця не застосовується, адже мають місце не витрати від визнаних штрафів, пені, неустойки (визначення, наведене у п. 1 ст. 549 ЦКУ), а витрати від відшкодування завданої шкоди (як було зазначено вище, передбачене ст. 1187 ЦКУ).

Таким чином, фінансовий результат на такі суми не коригується, а отже, витрати враховуються у зменшення ФО до оподаткування лише за правилами бухобліку, без подальшого коригування у бік збільшення.

ПДВ

Згідно із пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отже, на суму отриманого страхового відшкодування ПДВ не нараховується (ані ПЗ, ані ПК не виникає). При цьому, якщо підприємство, яке виконує ремонтні роботи, є неплатником ПДВ, то жодних подальших наслідків також не буде.

А ось у разі, якщо підприємство, що виконує ремонтні роботи, є платником ПДВ і складає на підприємство податкову накладну, то необхідно визначити ПК з ПДВ на суму ПДВ за такою операцією. Водночас, у такого підприємства виникає обов’язок нарахування ПЗ з ПДВ в залежності від того, яким чином СК сплачує страховий платіж:

• якщо за ремонт сплачує СК, то в періоді, в якому отримано ПК, платник податку визначає ПЗ з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією ("ЗІР", підкатегорія 101.13). Роз’яснення податківців тут. Вважаємо, що в такому випадку ПН необхідно складати як на використання придбаних послуг в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (оскільки податківці наголошували саме на такому статусі суми страхового відшкодування);
• якщо СК лише компенсує витрати платнику податків, то ПЗ з ПДВ також нараховуються в періоді виникнення ПК, але вже на підставі того, що отримані послуги використовуються не господарській діяльності платника податку.