Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Насамперед зазначимо, що сторонами за договором доручення є довіритель та повірений, який від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) зобов'язується вчинити певні юридичні дії (ч. 1 ст. 1000 ЦКУ).
Визначення терміну «генеральний підрядник» наведено в п. 3 Загальних умов №668. Ним є підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.
До того ж Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Положеннями ч. 1 ст. 875 ЦКУ передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 879 ЦКУ матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.
Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.
У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.
Нормами пп. 6.3.3 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Мінрегіонбуду №293, передбачено, що при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.
Відповідно до п. 4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН), на підставі яких і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.
Нормами п. 4.1 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 визначено, що прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату (основну та додаткову) робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів, конструкцій.
Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених проектною документацією, та відповідних поточних цін (пп. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013).
Поточні ціни на матеріальні ресурси для будівництва визначаються франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують елементи вартості, наведені в пп. 4.4.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013:
- відпускну ціну;
- вартість тари, упаковки і реквізиту;
- вартість вантажних робіт;
- вартість транспортування;
- заготівельно-складські витрати.
Нагадаємо, що собівартість об'єкта будівництва в розділі І Методичних рекомендацій №573 визначена як прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за весь період його будівництва.
Складові статті «Прямі матеріальні витрати» наведено в п. 1 розділу IV Методичних рекомендацій №573.
Докладніше про облік доходів та витрат за будівельним контрактом читайте тут>>
В бухобліку наявність та рух основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт відображаються на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».
Облік будівельних матеріалів і конструкцій на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» ведуть лише забудовники.
Отже, включення прямих матеріальних витрат до собівартості об'єкта будівництва генпідрядник відображає проведенням ДТ 23 та КТ 201.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись