Як оформити акт виконаних робіт, якщо покупець хоче бачити матеріали з ціною та кількістю?

Відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положення ст. 839 ЦКУ зобов'язують підрядника виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу та своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. При цьому підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 843 ЦКУ у договорі підряду також визначається ціна роботи або способи її визначення, яка включає:

• відшкодування витрат підрядника;
• плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ч. 1 ст. 843 ЦКУ).

Основні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки будинків встановлюються ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Ці вимоги можуть бути уточнені в інших нормативних актах та документах системи стандартизації та нормування в будівництві.

Нормами п. 4.7 та 4.8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Мінрегіонбуду №293, встановлено, що прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2, решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково. До таких витрат, зокрема, належать:

• загальновиробничі витрати;
• витрати на утримання служби замовника;
• кошторисний прибуток;
• адміністративні витрати будівельних організацій;
• ризики всіх учасників будівництва;
• витрати, пов'язані з інфляційними процесами.

У пп. 6.1.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» та пп. 6.2.8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначено, що розмір прибутку залежить від категорії складності об'єкту будівництва, складності виконання будівельних робіт, строків будівництва, умов його фінансування, кон'юнктури ринку трудових ресурсів та будівельних організацій, спроможних виконати роботи щодо об'єкту замовлення в даному регіоні, обмежень, встановлених законодавством тощо.

Базою для обчислення прибутку є загальна кошторисна трудомісткість, поняття якої наведено у п. 6.1.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Тобто, у складі інвесторської кошторисної документації зазначається загальна кошторисна трудомісткість будівельних робіт, яка визначається як сума нормативної та розрахункової трудомісткості цих робіт, що передбачаються:

• у прямих витратах: нормативна кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, пусконалагоджувального персоналу.

Згідно з пп. 6.2.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 розмір кошторисного прибутку залежить від низки факторів, наведених у пп. 6.1.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, та визначається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку Е, та обмежень, встановлених законодавством, і зазначається в графах 4 та 7 зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (додаток И ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

Тому у зведеному кошторисному розрахунку вартості об'єкта будівництва (додаток И) кошторисний прибуток (П) визначається виходячи з кошторисної вартості:

• будівельних робіт;
• інших витрат;
• загальної вартості.

При цьому не враховується кошторисна вартість устаткування, меблів та інвентар'я.

Також зазначимо, що відповідно до пп. 6.3.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва, використовуються у порядку, обумовленому договором підряду (пп. 6.3.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

Отже, акт виконаних робіт з ремонту та монтажу пожежної сигналізації оформлюється з урахуванням вимог чинних галузевих нормативно-правових актів. При цьому вимоги замовника щодо зазначення виконавцем переліку використаних ним під час виконання робіт матеріалів (з ціною та кількістю), вартість яких він повинен відшкодувати за договором, правомірні.