Списання дебіторської заборгованості нерезидента: які наслідки?

Списання дебіторської заборгованості через визнання її безнадійною

Оскільки строк позовної давності ще не закінчився, то з’ясуємо, чи можна в такому випадку списати дебіторську заборгованість як безнадійну.

Згідно з П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість визначається тоді, коли існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. А ось у податковому обліку зовсім інше визначення.

Згідно зі ст. 14 ПКУ, безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
• прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
• прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
• прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізосіб) (пп. "ґ" пп. 14.1.11 ПКУ);
• актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;
• сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
• прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
• заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Контролери підкреслюють: якщо заборгованість відповідає хоча б одній ознаці, передбаченій у пп. 14.1.11 ПКУ, платник не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. №1620/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, №1621/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 07.12.2018 р. №5157/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, УПК від 03.04.2018 року №400).

Про те, як списується дебіторська заборгованість у сфері ЗЕД та про подання валютної декларації ми писали тут>>

Що стосується валютного контролю, то нове валютне законодавство запрацювало з 07.02.2019 року. Строк розрахунків за ЗЕД-договорами, які не були завершені станом на 07.02.2019 р., будуть здійснюватися у строк, встановлений НБУ, відповідно до Закону №2473, тобто 365 календарних днів. Про це ми зазначали тут>> 

Водночас, згідно з п. 22 р. ІІ Постанови №5, граничні строки розрахунків у 365 днів не поширюються на операції в незначному розмірі, тобто 150 тис. грн, з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією).

Відповідно до пп. 1 п. 9 Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за дотриманням граничних строків проведення розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує еквівалент у 150 тис. грн (за курсом НБУ на дату останньої події).

Кредит-нота від резидента

Щодо списання такої заборгованості у зв’язку із наданням нерезиденту кредит-ноти (наприклад, наданням післяреалізаційної знижки) ми детально писали тут>>

Також у зв’язку із тим, що з 20.06.2019 року скасовано обов’язковий продаж валюти, можна списати таку заборгованість й таким шляхом: оформити кредит-ноту у вигляді грошового бонусу нерезиденту, а потім зробити взаємозалік розрахунків із заборгованості з оплати за товар від нерезидента та заборгованості резидента з перерахування таких грошових бонусів нерезиденту. Про це ми також писали тут (відмітимо, що тут ми ще писали цю ситуацію, коли не ще був обов’язковий продаж у 30%, а отже, висновок, зазначений у цьому матеріалі, вже з 20.06.2019 р. позитивний, адже продажу вже не має).

Що стосується кредит-ноти у вигляді прощення боргу за претензією від покупця, то тут податкових різниць не передбачено у ПКУ, а у бухобліку виникають витрати у звітному періоді визнання кредит-ноти (Дт 944 Кт 362).