Головна Усі консультації Облік та звітність Облік окремих операцій

Списання дебіторської заборгованості нерезидента: які наслідки?

Юрособа у листопаді 2018 р. експортувала товар на суму 8000 євро за інвойсом та МД. Нерезидент оплатив 7900 євро (100 євро недоплачено і не буде доплачено). Чи можна списати цю заборгованість? Як облікувати (резерв сумнівних боргів не створювалося)? Чи можна оформити як претензію щодо якості від нерезидента? Чи підпадає під валютний контроль ця сума? Які наслідки?

Списання дебіторської заборгованості через визнання її безнадійною

Оскільки строк позовної давності ще не закінчився, то з’ясуємо, чи можна в такому випадку списати дебіторську заборгованість як безнадійну.

Згідно з П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість визначається тоді, коли існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. А ось у податковому обліку зовсім інше визначення.

Згідно зі ст. 14 ПКУ, безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

  • заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
  • прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
  • прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізосіб) (пп. "ґ" пп. 14.1.11 ПКУ);
  • актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;
  • сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
  • прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
  • заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Контролери підкреслюють: якщо заборгованість відповідає хоча б одній ознаці, передбаченій у пп. 14.1.11 ПКУ, платник не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам із пп. 14.1.11 ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1620/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, № 1621/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 07.12.2018 р. № 5157/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, УПК від 03.04.2018 року № 400).

Про те, як списується дебіторська заборгованість у сфері ЗЕД та про подання валютної декларації ми писали тут>>

Що стосується валютного контролю, то нове валютне законодавство запрацювало з 07.02.2019 року. Строк розрахунків за ЗЕД-договорами, які не були завершені станом на 07.02.2019 р., будуть здійснюватися у строк, встановлений НБУ, відповідно до Закону №2473, тобто 365 календарних днів. Про це ми зазначали тут>> 

Водночас, згідно з п. 22 р. ІІ Постанови №5, граничні строки розрахунків у 365 днів не поширюються на операції в незначному розмірі, тобто 150 тис. грн, з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією).

Відповідно до пп. 1 п. 9 Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за дотриманням граничних строків проведення розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує еквівалент у 150 тис. грн (за курсом НБУ на дату останньої події).

 

Кредит-нота від резидента

Щодо списання такої заборгованості у зв’язку із наданням нерезиденту кредит-ноти (наприклад, наданням післяреалізаційної знижки) ми детально писали тут>>

Також у зв’язку із тим, що з 20.06.2019 року скасовано обов’язковий продаж валюти, можна списати таку заборгованість й таким шляхом: оформити кредит-ноту у вигляді грошового бонусу нерезиденту, а потім зробити взаємозалік розрахунків із заборгованості з оплати за товар від нерезидента та заборгованості резидента з перерахування таких грошових бонусів нерезиденту. Про це ми також писали тут (відмітимо, що тут ми ще писали цю ситуацію, коли не ще був обов’язковий продаж у 30%, а отже, висновок, зазначений у цьому матеріалі, вже з 20.06.2019 р. позитивний, адже продажу вже не має).

Що стосується кредит-ноти у вигляді прощення боргу за претензією від покупця, то тут податкових різниць не передбачено у ПКУ, а у бухобліку виникають витрати у звітному періоді визнання кредит-ноти (Дт 944 Кт 362).

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Облік окремих операцій
Теги:
Валюта , Заборгованість , Нерезиденти , Облік

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі